Бойові дії проспали у колайдері і навіть не схудли: як рятують кажанів у Харкові в умовах війни

Як рятують кажанів у Харкові під час війни
Зараз у центрі на зимівлі перебуває понад тисяча кажанів

Кажани мають крила та ікла, але перед людиною або звичайною домашньою кішкою вони беззахисні. Протягом 10 років до центру реабілітації рукокрилих у Харкові привозили травмованих або знайдених тварин.

Проте після початку лютневого наступу росіян робота з порятунку стала викликом для фахівців центру. Про те, як в умовах війни працює центр реабілітації рукокрилих — у матеріалі Новини.LIVE.

Турбота про кажанів

До 24 лютого центр рятував кажанів і допомагав їм пережити суворі харківські зими. А це щороку до 3000 тварин. За час свого існування організація стала найбільшим центром порятунку та дослідження кажанів у Східній Європі та єдиним подібним в Україні.

null

Тварин кільцюють для ідентифікації. Ці браслети спеціально розроблені для кажанів. Вони їм не заважають, вільно рухаються та не пробивають перетинку крила. Це як паспорт для тварини, що дозволяє фахівцям орієнтуватись серед них.

null

У центрі реабілітації рукокрилих на зимівлю відправляють у холодильник. Там вони сплять у спеціальних мішечках догори дриґом. За словами фахівців, для них це зручне положення.

null

Взимку волонтери підтримують вагу тварин аби ті більш комфортно провели сплячку. Годування кажанів у центрі реабілітації проводять вручну. Найкращою їжею для них є личинки мучного хрущака і зофобас (личинки жуків-чорнотілок zophobas morio. — Ред.). За день волонтери можуть нагодувати більше сотні рукокрилих.

null

Порятунок підопічних

Війна ускладнила цю роботу через постійні обстріли Харкова, зокрема Салтівського району, де розташований офіс центру. Спочатку здавалось, що 2000 кажанів приречені на смерть. Проте, незважаючи на відсутність транспорту та небезпеку, працівники все одно поїхали до своїх підопічних.

"Ми зробили для них клітку "самовипуску". Бо в для нас першочерговим було, аби їхнє життя не залежало від нас — якби з нами щось сталось, ніхто б не зміг їх випустити", — згадує фахівчиня центру Альона Шуленко.

У березні частина тварин після сплячки полетіла на волю. В клітці залишились лише ті, які потребували догляду або продовжували спати. Аби не наражати себе на небезпеку, працівники забрали їх до своїх домашніх холодильників. Тож кажани ділили місце із продуктовими запасами.

Ще тисяча тварин зимували у спеціальному колайдері, який був на території Харківського екопарку. Це унікальна конструкція у формі "бублика", з тунелем всередині загальною довжиною понад 60 метрів, де кажани могли літати або впадати в сплячку. Щороку там зимують від 1000 до 3000 врятованих тварин. Тоді ця ділянка була близька до лінії фронту, до позицій військових рф було кілька кілометрів, тому доступу до тих кажанів не було. Однак наприкінці березня співробітники наважилися повернутися до колайдера, щоб звільнити тварин. "Ми не можемо повідомити подробиці нашої подорожі", — написав центр на своїй сторінці у Facebook.

"Вони були без нагляду близько двох місяців. Але, на щастя, коли ми туди приїхали — усі наші кажани були цілі, живі. Вони спали та не втратили жодного грама", — згадує Альона.

Покинуті квартири — наче пастка

На волі кажани можуть зимувати як, наприклад, у лісах, так і у місті. Доволі часто люди можуть виявити цих тварин у щілинах під підвіконням, між рамами або в трубі. І через сильні обстріли свої оселі втратили не тільки люди. 

"Ці зруйновані будівлі були будинком не тільки для людей, але й для кажанів. Деякі місця зруйновані повністю, тож тваринам доводиться шукати нові місця для зимівлі. Є й ті кажани, які загинули від вибухів в приміщеннях, де вони були", — каже Альона.

Зараз рукокрилі залітають крізь розбиті вікна в пошкоджені будівлі, але потрапляють у пастку й не можуть знайти вихід назад. Команда ходить від будівлі до будівлі, щоб врятувати тварин. "Вони там просто вмирають від голоду", — каже Альона.

В одній із постраждалих квартир на Салтівці між віконними рамами знайшли 26 рукокрилих двох видів: 25 рудих вечірниць та 1 пізнього кажана. На той момент, коли їх знайшли, вони були виснажені, оскільки лишались у ненадійному прихистку кілька днів. Фахівцям вдалось врятувати лише 18 тваринок.

Одна з найбільш знахідок відбулась у середині грудня. Волонтери привезли майже 600 кажанів, яких знайшли в одній із кімнат у гуртожитку педагогічного університету.

"Це яскравий приклад того, що ми не дарма залишились у Харкові і наша робота має велике значення. Ми встигли врятувати кілька тисяч кажанів. Важко уявити, скільки їх загинуло, потрапивши в такі самі пастки в місцях, куди ми не маємо доступу", — каже фахівчиня. 

Зараз у центрі на зимівлі перебуває понад тисяча тварин. В будівлі частково вибиті вікна, немає опалення та води. Також є проблеми з електропостачанням. Але працівники продовжують доглядати за підопічними та приймати нових. Вже у квітні традиційно їх планують випустити на волю.

null

Не шкідники і не переносники зарази

Про цих маленьких тваринок існує багато міфів. Наприклад, деякі люди й досі вірять, що нібито кажани п’ють у людей кров. Не знаючи, що насправді до раціону українських рукокрилих входять хіба що комахи.

Тож одна з головних функцій центру — не тільки їх рятувати, а й розповідати людям, що кажани — це не шкідники і ніякі не переносники зарази. Це унікальна червонокнижна тварина, яка просто змушена переселятися до міст. І навіть якщо вони заважають, люди повинні брати до уваги, що рукокрилі потребують охорони. І вони вимирають по-справжньому. Особливо в нинішніх умовах.

Актуальне по темі

Благодійний фонд 'Майбутнє для України'
Children Hub

Children Hub — безпечний простір для адаптації українських дітей-переселенців у країнах ЄС

Понад тисяча дітей віком від 3 до 15 років щомісяця відвідує безкоштовні заняття у Варшаві

Допомогти розвивати CHILDREN HUB