Історія харківської косметологині, яка повернулась до життя завдяки роботі

Інна Тагаєва має понад 20 років досвіду в косметології — до війни жінка мала два салони краси, штат співробітників і понад сотні клієнтів. Коли ж по Харкову розпочались обстріли, жінці було не до роботи. Біля її будинку на початку повномасштабного вторгнення звуки фронту лунали сильніше, адже мешкає вона на Північній Салтівці. Зараз, вже через рік, життя Інни Тагаєвої стало більше схожим на довоєнне — повернулись клієнти, а вона — до своєї квартири. Все одно жінці й досі доводиться приймати нові виклики. Більше читайте у нашому матеріалі на Новини.LIVE.

Життя під обстрілами

Початок війни у Харкові Інна зустріла вдома на Північній Салтівці. Обстріли цього району почались з 24 лютого і не вщухали кілька місяців. Вже в перші дні снаряди влучали в будинки, були перші жертви.

"Звісно, в нас дуже сильно стріляли. Чоловік на цьому трохи розуміється, тому мені він пояснював: "Ось, дивись — це виходи, а це приходи. Цього ми боїмося, а цього — ні", — згадує жінка перші дні обстрілів.

Але найстрашнішими для Інни були літаки. Понад тиждень ворожа авіація літала над містом, і щоразу, коли жінка чула ці звуки, то накривалась ковдрою — так їй було легше впоратися зі стресом і заспокоїтись. "Я кричала, бо це було дійсно дуже страшно", — каже косметологиня.

Ще в лютому на Салтівці зникла електроенергія, і близько тижня подружжя Тагаєвих жило без світла. Заряджати мобільні телефони чоловік Інни ходив до гаражного кооперативу, там ще було електропостачання. В останній раз коли він туди ходив, то потрапив під обстріл. "Його сильно оглушило. І коли чоловік вийшов з гаражів, там половини їх не було", — розповідає Інна.

Потім снаряди влучили у два сусідні будинки, а також на їхнє подвір’я. І вже після цього подружжя вирішило поїхати до більш безпечного місця.

Робота повернула до життя

Подружжя переїхало 9 березня до сина у центр Харкова, на той момент там було значно тихіше. Інні стало спокійніше, згодом вона почала допомагати волонтерам сортувати медикаменти. Але все одно жінка не відчувала себе на місці. Через кілька днів до неї звернулась клієнтка, аби записатися на процедуру.

"Для мене це було шоком. Я, звичайно ж, погодилася, хоча й страшно було. Коли ми вже сиділи у кабінеті та взялися до процедури, в мене тремтіли руки. Але я налаштувалась, і все пройшло добре. Потім, на другій клієнтці, я трохи адаптувався, вже було легше. Нервова система почала відновлюватись", — згадує косметологиня.

Коли ж Інна розповіла про цю історію у своїх соціальних мережах, багато її клієнток також почали записуватись. Жінка каже, що після першого робочого дня у військових умовах вона стала сміливіше і показала іншим, що нема чого боятись.

"Жінки такі жінки. Вони хочуть бути красивими незалежно від стрілянини, війни, вибухів та всього іншого", — розповідає Інна.

Згодом косметологиня в прямому сенсі почала жити на роботі — її салон розташований на цокольному поверсі, тому ночувати там було безпечно. Ближче до літа відвідувачів стало багато, більшість з них приходили до неї вперше. Адже певна кількість колег або переїхали в інші міста, або й досі не наважувались повертатись до роботи.

"Тоді я одна з перших повернулась до роботи. Я, звичайно, мріяла бути найкращим косметологом, але не єдиним", — каже Інна Тагаєва.

Війна вносить свої корективи 

За рік життя Інни певною мірою знову стало схоже на мирне. Вона живе у своїй квартирі на Салтівці, запис клієнтів забитий, більшість її співробітників повернулись, і салон запрацював повністю. Але війна не закінчується і приносить нові виклики. Зокрема, косметологиня навчилась працювати без електроенергії — в цьому їй допомагають лампи на павербанках. Також в її салоні беруть на реабілітацію наших військових після поранень, адже косметологія це не тільки про красу, але й про здоров’я.