Як святкували Новий рік у Харкові 200 років тому

Як святкували Новий рік у Харкові 200 років тому

Новий рік у житті дворян Харкова був пов'язаний з головною економічною подією року – Водохресним ярмарком. Він починався 6 січня й тривав протягом усього місяця до початку лютого. За величиною та обсягом здійснюваних угод, це був третій ярмарок в Російській імперії. Його оборот в першій половині XIX століття досягав 20 млн рублів. На ярмарку продавалися все те, що протягом року вироблялося в маєтках – велика рогата худоба, вівці, коні, хліб. Приїжджали на ярмарок й іноземні купці.

Про це розповідає краєзнавець Олександр Парамонов на своєму сайті otkudarodom.ua.

Читайте також:

Читайте також: Історія появи Харківської "товкучки" – Благовіщенського ринку

Святкування Нового року в Харкові 200 років тому

За словами історика, приїжджали на Новий рік представники вищого стану занурювалися в столичне життя міста – відвідували театри, прийоми, обіди та бали у перших осіб міста. У губернатора на маскарадах збиралися до 300 осіб, під час феєрверку нерідко була стрілянина з гармат.

Увечері перед Новим роком для дітей влаштовувалася ялинка. Оскільки іграшок тоді було мало, то найчастіше загортали у фольгу або кольоровий папір яблука, горіхи та пряники. Наряджали ялинку 30 грудня ввечері, коли маленькі діти вже спали. Крім іграшок на ялинці були різні свічки. Серед дворян на початку XIX століття помітно виділяються свята 4-х братів Шидловських. Так в 1804 році Григорій Шидловський на дитячу ялинку витратив 650 рублів сріблом, суму, яка порівнянна з доходом деяких маєтків за рік. У 30-40-ті роки дворянські сім'ї Харкова Алфьорові, Савичі, Хорватови, Шабельські та Трубецькі змагалися в пишності дитячих свят.

Водночас враження світла вразили прийоми та бали Дмитра Алфераки. Про них сучасники дуже часто згадують у листах. Його маєтки знаходилися в Зміївському та Ростовському повітах, а в Харкові у нього був величезний двоповерховий особняк з великою кількістю флігелів, галереєю, оранжереєю і стайнею чистокровних коней. Під час різдвяних катань на Катеринославській вулиці його вихованці викликали загальне захоплення.

У 1886 році дворянами Харкова особливо запам'ятався вечір 30 грудня у командувача військами Харківського військового округу. На ньому були присутні понад 150 кавалерів, військових. Танці тривали до 4 ранку та закінчилися мазуркою.

Народні гуляння проводилися на Михайлівській площі. У 1840-му влада ліквідувала Мироносицьке кладовище та намагалася на його місці влаштувати місце гулянь, але гуляння не користувалися популярністю у населення. Багата молода публіка гуляла на Університетській гірці. Тут на Новий Рік збиралися натовпи студентів і гімназистів. Кулачні бої проводилися на місцях замерзлих річок Харкова та Лопані. Купці, які приїжджали на ярмарок, проводили вдень час на святкових службах в храмах, а ввечері в шинках. 

Селяни Новий рік не святкували, в цей день був день пам'яті святителя Василія Великого. Селом ходили святково одягнені й колядували. Серед найбільш частих частувань в ці дні в будинках багатих селян було засмажене порося.

Історія появи велосипедів у Харкові