"Кожен може врятувати чиєсь життя": Харківському центру крові потрібно більше донорів

Центр запрошує усіх здавати кров, у першу чергу — людей з негативним резус-фактором крові

У Харкові, другому за величиною місті України, розташований великий центр донорства крові. Від початку повномасштабної війни потреби у донорській крові на Харківщині зросли. Запити надходять як від військових, так і від цивільних. З 25 лютого, коли російський снаряд влучив у будівлю, один донор загинув і троє були поранені, операції перемістилися в підвал. Про те, як Харківська служба крові працює в умовах війни та яких донорів не вистачає, читайте у нашому матеріалі Новини.LIVE.

Рік роботи й життя у підвалі

24 лютого попри паніку та небезпеку, співробітники служби крові прийшли на роботу. Завідувачка відділу заготівлі крові та її компонентів Аліна Потапенко згадує, як того ранку телефонувала керівництву, аби зрозуміти, що роботи. Каже, директор спокійним голосом їй відповів: "Ми медики, нічого не обговорюється, ми їдемо на роботу". Жінка мешкає в Дергачівському районі, залишати свою доньку не стала та забрала з собою — там вона точно була б у безпеці.

"Ми тоді тут ночували, і я жодного разу ще не була вдома", каже медикиня.

Ще того дня люди почали приходити здавати кров. Спочатку до медзакладу тільки доходили звуки обстрілів, і донорыв продовжували приймати на третьому поверсі. Але вже 25 лютого будівля опинилася під вогнем російських снарядів. Тоді троє людей постраждало, й один чоловік загинув.

"Він прийшов, аби бути донором, але в нього були протипоказання. Чоловік чекав на вулиці, поки його рідні здадуть кров. І в цей момент відбувся обстріл", згадує Аліна Потапенко.

Від вибухів великі панорамні вікна у залі з донорами порозбивались. Медики екстрено відключали людей від апаратів та спускали до підвалу. Багато хто з донорів залишився ночувати у медзакладі — хтось хотів доздати кров, а хтось просто боявся виходити на вулицю. Після цього все обладнання медики перенесли до підвалу. Допомагали все спускати волонтери та відвідувачі служби крові.

"Там нічого не було, голі стіни та підлога. Десь знайшли шматки лінолеуму, аби хоч якось це привести до ладу. Але іншого вибору не було ми мали надати донорам безпеку. Вже наступного дня ми знов запрацювали з восьмої ранку", — каже жінка.

Але підвал став не тільки новим місцем приймання донорів, але й оселею для працівників. Аліна каже, що вона тут мешкає не сама: таких, як вона, тут чимало. Досить багато людей проживає на Дергачівському напрямку, багато працівників взагалі без домівок. Бомбосховище у будівлі велике, тут змогли розташуватися понад сто осіб — співробітники, їхні родичі та навіть знайомі.

Довгий час Харківська служба крові працювала без вихідних, від самого ранку і до вечора. Щоденно до них приходило стільки ж донорів, як і в мирний час. "Було дуже складно, громадського транспорту не було, відбувались постійні обстріли, але люди приходили пішки та навіть з дітьми", — згадує заступниця директора закладу Олена Малигон.

Лише влітку в них з’явився вихідний у неділю. І перший день відпочинку працівники витратили на те, аби привести підвал до ладу. Тепер тут є покриття на підлозі, пофарбовані стіни, а також розвішані картини.

Попри те, що ситуація в місті стабілізувалась, переносити обладнання нагору медики не планують. Адже обстріли хоч і поодинокі, але є, і наражати на небезпеку донорів та співробітників не варто. Також під час повітряних тривог усі мають спускатися до укриття і зупиняти процес.

"Якщо ми будемо часто це робити, то перестанемо виконувати свою функцію. Ми не зможемо повноцінно працювати. Тому питання повернення усього на поверхи навіть не розглядається", каже Олена Малигон.

Донори потрібні постійно

Центр забезпечує компонентами донорської крові усі цивільні медзаклади, пологові будинки, військовий шпиталь. Зараз, під час бойових дій, потреби в донорській крові збільшились, і вона потрібна постійно.

"Ми не кажемо, що в нас немає крові. Але бувають дні, коли потреби різко збільшуються, а нам треба, щоб постійна кількість донорів приходила та здавали кров для забезпечення", — каже лікар-трансфізіолог Центру служби крові Сергій Гладкий.

На Харківщині є близько 10 тисяч кадрових донорів — це ті, хто здає кров не менше двох разів на рік. Але багато хто з них евакуювався. Харківська служба крові постійно через соціальні мережі закликає харків’ян приходити до них, адже кожна здача крові рятує чиєсь життя.

Половина донорів, яка зараз приходить, — це новачки. Часто з'являються в центрі відомі люди. Так, харківський художник Гамлет Зіньківський не лише сам здає кров, а й створив мурал, щоб популяризувати донорство.

 

Як стати донором

Центр запрошує усіх здавати кров, у першу чергу — людей з негативним резус-фактором.

Все, що потрібно треба мати при собі, — це паспорт та індикаційний код. Не беруть кров у тих, хто робив тату чи пірсинг протягом року, видаляв зуби протягом десяти днів або раніше. Перед тим як іти здавати кров, за 48 годин не можна вживати алкоголь, увечері напередодні — відмовитися від жирних та копчених продуктів, на сніданок не пити кави, не вживати банани, молочні продукти, яйця, за дві години — не курити. Снідати краще чаєм та кашею. Також серед вимог — відсутність хронічних захворювань, вага понад 50 кг, вік старше 18 та менше ніж 60 років.

По всій країні є близько 300 медичних закладів, де люди можуть здати кров. Попри те, що російські війська обстрілювали електростанції, постачання електроенергії в клініках гарантовано, а центри крові можуть продовжувати працювати у разі відключення.