"Майдан" 1905 року у Харкові: показали фото з першої революції у місті

У 1905 році у Харкові також пройшли мітинги, що були частиною першої у Російській імперії революції. На вулицях Харкова було гаряче: не працювали підприємства та установи, гриміли артилерійські вибухи, протестанти будували барикади та в рукопашну боролися з козаками.

Про це пише Mykharkov.info.

Читайте також: Пам'ятка архітектури перетворилася на смітник. На Харківщині руйнується дворянська садиба Тихоцьких. Фото

Яким був перший "майдан" у Харкові?

У 1861 році після скасування кріпосного права Харків став великим промисловим центром. В регіоні активно розвивався залізничний транспорт, промисловість. До 1899 року у місті діяло 259 підприємств. Але Харків залишався ремісничим центром, де жили й працювали близько 20 тисяч ремісників, близьких до робітників. Вони й стали основними протестантами.

 Адже люди працювали у важких умовах  по 12-13 годин, хоча робоча зміна не повинна була перевищувати 11,5 годин.

Жахливі умови праці, мізерна оплата стали головними причинами бунту робітників, яких підбурювали більшовики. Саме вони ставали лідерами думок пролетаріату на великих підприємствах міста. 

 У жовтні 1905 року відбувся перший всеросійський політичний виступ робітників та службовців. Страйк оголосили і залізничники, які вимагали 8-годинний робочий день, справедливу оплату праці, державне страхування. 10 жовтня бунт підтримали залізничники Харкова. Залізниця на ділянці Москва – Харків – Севастополь припинила свою роботу.

У місті зупинилися заводи, навчання у школах та ЗВО. По всьому місту проходили мітинги. 10 жовтня на Холодній Горі зібрався величезний натовп, який з революційними гаслами та піснями рушив Катеринославською вулицею (Полтавський шлях) до центру міста.

Офіційно у революції було вбито 14 людей, а поранено 96. Хоча свідки розповідали, що жертв революції 1905 року було значно більше.

17 жовтня влада оголосила Високий Маніфест, який гарантував політичні права, свободу совісті, зборів, спілок та особистості.

Історія Харкова

• З давніх-давен межі Подолу проходять від Павлівської площі до річки Харків. З XVII століття в цьому районі знаходився торговий і діловий центр міста. В ньому воліли селитися відомі міські купці.