"Ми відповідальні за тих, кого приручили": як харків’яни рятували домашніх тварин від війни

Через війну та бойові дії страждають не лише люди, а й тварини. На початку повномасштабного вторгнення з Харкова евакуювалась значна частина мешканців, а домашні тварини залишились сам на сам із небезпекою. Тисячі домашніх кішок та собак потрапили на вулицю, бо залишились без будинку та своїх господарів. Ще стільки ж поїхали за кордон, їх змогли врятувати. З безпритульними тваринами і до 2022 року справи в Україні важко назвати позитивними. Як державні, так і приватні притулки були переповнені, а кількість собак та кішок меншою не ставала. А під час війни вони були позбавленні навіть тієї мінімальної турботи, яку отримували від добрих людей.

Ми зібрали історії про домашніх тварин з воєнного Харкова — одних господарі вивозили з-під обстрілів, інших шукали протягом кількох місяців, а були й ті, кого зрадили та покинули.

Все потрібне з собою — документи і тварини 

Харків’янка Наталя Назаренко разом зі своєю подругою мають на двох чотирьох котів та собаку. Усіх їх дівчата забрали з вулиці у мирний час. Собачку Текілу вони підібрали на Салтівці. Тваринка лякана та боїться гучних звуків. Руду кішку Хані вони забрали за оголошенням, а трьох чорних красенів знайшли на вулиці за різних обставин.

Коли до Харкова прийшла війна, вони не допускали навіть думки про те, що їхні улюбленці знов будуть покинуті. Наталя розповідає, збираючись на евакуаційний потяг, вони нічого з речей не брали, тільки найважливіше — документи і тварин. Але дівчата не знали, чи пустять їх з тваринами. Якби ж їм відмовили, то Наталя з подругою повернулись би додому, бо не могли залишити своїх котів та собаку. На щастя, до вагона господарів пускали разом з чотирилапими.

"У тому поїзді було по 14 людей у купе. Увесь коридор був забитий просто людьми, багато хто забрав із собою своїх тварин. Тільки в нашому купе було шість котів і три собаки. Ніхто нікому не казав "Приберіть тварин, у нас тут діти" або ще щось. Усі допомагали, навіть передавали воду для хвостатих", — згадує Наталя.

Доїхавши до Львова, перше, на що дівчина звернула увагу — це купа покинутих тварин на вокзалі. Згадуючи вже більш ніж через рік цю картинку, Наталя і досі не може зрозуміти, як можна було покинути своїх улюбленців.

"Собаки вони ж все розуміють, якщо господар повернеться — вони слухняно його чекають. А ті були злякані, оглядались та шалено бігали", — розповідає дівчина.

Кордон із Польщею Наталя з подругою переходили пішки з тваринами на руках. Дівчата боялись, аби улюбленці не перелякались та не втекли. Шлях до прикордонного пункту пройшов спокійно, а вже на польській стороні їх зустрічали волонтери.

"Нам знайшли квартиру, де власники давали її саме людям із тваринами. Ми поїхали в Катовиці. Господарі надали нам житло з усім нашим зоопарком із задоволенням та приймали протягом пів року, доки ми не поїхали", — каже харків’янка.

Коли дівчата їхали за кордон, то з речей в них були лише документи, адже найголовніше для них було вивезти своїх тварин. Зараз вони усі разом повернулись до України і зовсім скоро приїдуть додому, до Харкова.

Скотський вчинок

Наталія Кітаєва мешкає на Павловому полі. Біля її будинку неодноразово влучали російські ракети, але жінка не покидала свого дому через своїх тварин. В неї дві собаки Пуговка та Міка. Усіх їх вона колись підібрала. Також з нею мешкає четверо кішок, так само врятовані з вулиці.

Під час сильних обстрілів багато хто з її сусідів покидав свої оселі та залишав там улюбленців. Так у Наталії з’явилась собака Масяня. Її жінка взяла у своєї подруги, яка виїхала з Харкова.

"Ось я вже скільки разів себе лаю, кожного разу кажу собі "Все, це остання тварина". Але все одно бачу хвору тварину — обов'язково беру додому. Намагаюся вилікувати та дати людського тепла", — каже жінка.

Але, на жаль, не усіх вона змогла врятувати. Сусідка Наталі, коли їхала, залишила свою кішку у квартирі. Зламувати двері правоохоронці відмовлялись без власниці, тож тваринка так там і померла. Жінка каже, що покинути улюбленця одного без їжі — це скотський вчинок.

"Зараз людей кидають, а що говорити про тварин? Всі боялись, але  більшість думала про свою шкуру та аби змитися швидше. Можливо, для них і є виправдання, проте я ставлюсь до таких людей зі зневагою", — розповідає Наталія.

Жінка опікується не тільки своїми звірами, але й безпритульними, підгодовуючи їх під час прогулянок з собаками.

Люди шукають своїх тварин

Після початку повномасштабного вторгнення на вулицях Харкова збільшилась кількість безпритульних тварин. Але не тільки через те, що тварин кидали. Через гучні вибухи та постріли чотирилапі лякалась і втікали від господарів. Багато таких собак та котів військові та звичайні люди привозили до Центру поводження з тваринами. Прессекретарка закладу Ольга Голубєва розповідає, що до них здебільшого потрапляли хвостаті із раніше окупованих населених пунктів. Усіх цих котів та собак вони публікували у своїх соціальних мережах, аби власники, які їх шукають, могли забрати своїх улюбленців.

Історій возз'єднань тут багато. Так, протягом 5 місяців в центрі мешкав собака Джин, якого військові привезли з села Перемога. Йому знайшли господарів, які мали вже забрати собаку. Проте до закладу приїхав чоловік, аби перевірити, чи це не його пес.

"Як тільки звільнили їхнє село, чоловік із дружиною почали шукати собаку, всюди показували фотографії, але не могли знайти. Випадково їм потрапила наша публікація на очі. Чоловік вже був у такому стані, що навіть полишив надію знайти свого улюбленця. Але дружина його вмовила приїхати до нас. Коли Джин зустрівся з господарем, він його одразу впізнав. Собака так вив, а чоловік плакав, це була дуже зворушлива зустріч", — згадує Ольга.

Зараз у Центрі поводження з тваринами опікуються не тільки безпритульними хвостатими, а й тими, чиї господарі не мають змоги тримати їх у себе.

"Ці люди втратили житло та, на жаль, не можуть переїхати зі своїми тваринами. Не всі хочуть здавати квартиру з котом або якимось маленьким песиком. Зараз ці тварини утримуються у нас — їхні господарі приїжджають, провідують їх, але поки що у них немає можливості їх забрати. Але ми знаємо, що вони обов’язково за ними повернуться", — розповідає прессекретарка.

Сьогодні у Харкові відносно спокійно, обстрілів значно менше, аніж було рік тому — тому люди повертаються. Хто з покинутих тварин не знайшов нових господарів раніше, знаходить їх зараз. У центрі розповідають, порівняно з мирним часом зараз котів та собак забирають не так активно. Але стабільно за місяць 40 хвостатих знаходять собі родини.