Новий мер, гучні ДТП і 13-річний вбивця: чим запам'ятався Харків у 2021 році

Головні події Харкова в 2021 році: підсумки

2021 рік добігає кінця і для Харкова він точно не був нудним: вибори і політичні баталії, корупційні схеми, розслідування, резонансні кримінальні справи – всього цього було вдосталь. Не був він і легким: боротьба з коронавірусом, ризики вторгнення військ Російської Федерації, нестабільні настрої.

Новини.LIVE Kharkiv зібрало для вас найбільш значущі події року в різних сферах життя міста, щоб показати, яким все ж таки був 2021 рік.

Читайте також:

Місцева влада: новий мер і кадрові зміни

1 листопада в Харкові стали відомі результати позачергових виборів на посаду міського голови. Згідно з даними Харківської міської територіальної виборчої комісії, переможцем став Ігор Терехов, отримавши 50,66% голосів. Однак того ж вечора спостерігачі Громадянської мережі "ОПОРА" заявили про можливу фальсифікацію результатів виборів. Після вони подали позови до Харківського окружного адміністративного суду з вимогою провести перерахунок голосів на трьох територіальних виборчкомах, де вони зафіксували порушення.

Згідно з їхньою інформацією, дані протоколів дільничних виборчих комісій не зійшлися з даними протоколів територіальної виборчої комісії. За підсумком спостерігачі виявили, що кількість голосів у деяких кандидатів зменшилася, тоді як у Терехова – збільшилася. Загальна невідповідність голосів склала 572. Однак "ОПОРА" опублікувала розрахунок, виходячи з якого випливає, що якщо і на інших ДВК були подібні фальсифікації, то Терехов міг і не набрати більш ніж 50% голосів. У такому разі другий тур виборів був би неминучий.

Однак цього не сталося: адмінсуд відмовив "ОПОРІ" в задоволенні всіх трьох позовів. Спостерігачі намагалися оскаржити рішення, але другий апеляційний адміністративний суд у Харкові залишив його без змін.

Игорь Терехов

У 2021 рік Ігор Терехов увійшов як в.о. міського голови Харкова. Відтоді в міськраді і на комунальних підприємствах відбулися деякі кадрові зміни. Так, у січні Терехов звільнив директора КП "Харківські теплові мережі" Сергія Андрєєва, який очолював підприємство 17 років. Його місце зайняв Василь Скопенко, який з 2018 по 2021 рік працював директором АК "Харківобленерго". Згідно з інформацією Харківського антикорупційного центру, в цей період підряди від обленерго отримували фірми, пов'язані зі Скопенко.

6 жовтня стало відомо, що віцемер і, за сумісництвом, директор Департаменту ЖКГ Семен Сирота написав заяву на звільнення з обох посад. На його місце був призначений Віктор Мірошник, який до цього був першим заступником директора Департаменту. Пізніше стало відомо, що ще один заступник керівника – Ігор Шкурко – теж вирішив звільнитися.

25 листопада Терехов розповів журналістам, що керівник комунального підприємства "Харківський метрополітен" В'ячеслав Стаматін теж вирішив покинути свою посаду. Слідом за ним пішов і його перший заступник Сергій Карпенко.

Зазначимо, що міськрада закінчує 2021 рік без секретаря. Раніше ним був Ігор Терехов, однак після виборів це крісло залишається порожнім. Сам міський голова каже, що збере сесію з цього питання відразу після того, як зробить остаточний вибір серед кількох кандидатів на посади.

Відкриття зоопарку після реконструкції

23 серпня на День міста відбулося урочисте відкриття Харківського зоопарку. З тих пір, як його закрили на реконструкцію, пройшло п'ять років: за цей час змінився не тільки зовнішній вигляд звіринця, а й умови життя тварин, що знаходяться там: замість тісних вольєрів тигри, ведмеді та інші мешканці зоопарку тепер знаходяться на просторих огороджених ділянках території.

Правда, варто відзначити, що в повній мірі зоопарк не запрацював і досі. Так, в день відкриття в звіринці тривали роботи з реконструкції, які планують завершити тільки в 2023-2025 роках. Також перший час відвідувачам були доступні тільки дві екскурсії: "Стежка тигрів" і "Африканська савана". Ще 7 були додані через кілька тижнів.

Харьковский зоопарк

Варто відзначити, що до кінця 2021 року в зоопарк можна потрапити безкоштовно, але тільки за спеціальним запрошенням або за допомогою картки харків'янина. Ці запрошення донедавна могли отримати не всі люди: спочатку їх видавали працівникам бюджетної сфери, потім жителям Харкова, і тільки з 7 грудня зареєструватися на відвідування звіринця можуть і гості з інших міст.

Однак поки на сайті зоопарку для отримання запрошення було необхідно залишити чималу кількість особистих даних, команда Ігоря Терехова роздавала їх просто так під час виборів. Так, за інформацією Громадянської мережі "ОПОРА" під час виборчої кампанії тоді ще в.о. мера регулярно зустрічався з виборцями у дворах. На одній з таких зустрічей, яка відбулася 18 вересня, спостерігач "ОПОРИ" зафіксував роздачу в зоопарк. У громадянській мережі тоді побачили в цих діях підкуп виборців і використання Тереховим адмінресурсу, адже безкоштовні запрошення забезпечуються коштом міського бюджету.

На реконструкцію зоопарку вже витратили близько 2 мільярдів гривень, але гроші продовжують виділятися і далі. Так, у 2022 році на реконструкцію та утримання тварин витратять з міського бюджету 307 мільйонів гривень. Крім цього, на території зоопарку продовжують будувати океанаріум. Згідно з даними "ProZorro", тендер на ці роботи був укладений ще в листопаді 2020 року, загальна їх вартість склала понад 475 мільйонів гривень. Коли його дороблять – поки невідомо.

До слова, експерт "Харківського антикорупційного центру" Євген Лисичкін заявляв у коментарі Новини.LIVE, що реконструкція зоопарку має високі корупційні ризики. За його словами, це один з небагатьох об'єктів у місті, за якими не публікується проектно-кошторисна документація.

Запуск картки харків'янина

Ще одним великим проєктом року, що минає, став запуск картки харків'янина. Це персоналізована карта, яка дозволяє оплачувати проїзд у транспорті, безкоштовно ходити в зоопарк, а також отримувати різні бонуси від партнерів проєкту. Видавати перші "картки" почали 16 жовтня – з того часу їх вже отримали понад 315 тисяч харків'ян.

Стати власником "картки" можуть тільки ті люди, які або прописані в Харкові, або офіційно тут працевлаштовані. Щоб отримати X-card, необхідно заповнити спеціальну анкету: в одному з Центрів надання адміністративних послуг, або ж онлайн на порталі електронних сервісів. У ній потрібно залишити свої персональні дані, такі як ПІБ, дата і місце народження, ІПН, адреса реєстрації та проживання, соціальний статус і т.д. У разі, якщо ви студент або працюєте в комунальній сфері, то необхідно відповісти ще на кілька додаткових питань.

На думку представника "Харківського антикорупційного центру" Євгена Лисичкіна, кількість персональних даних, які необхідно залишити для отримання X-card, викликає побоювання. Він зазначив, що розробником програмного забезпечення для проєкту є ТОВ "Консалтинг Центр", власником якого є Дмитро Володимирович Касьянов. Людина з аналогічним ПІБ, за даними ЗМІ, працювала політтехнологом у штабі Ігоря Терехова під час позачергових виборів мера Харкова восени 2021 року. Саме в цю компанію стікаються всі особисті дані харків'ян, каже Лисичкін, які можуть використовувати невідомо в яких цілях.

Карточка харьковчанина

Наприклад, під час виборчої кампанії восени 2021 року, спостерігачі "ОПОРИ" заявляли, що проєкт "Картка харків'янина" могли використовувати для агітації за Терехова. Так, 28 жовтня спостерігачі повідомили про те, що в поштові скриньки харків'ян почали розкладати листівки з ім'ям в. о. мера, інструкцією з голосування і закликом брати участь у виборах. Варто зазначити, що на кожній листівці вказано ПІБ одержувача та номер виборчої дільниці для волевиявлення. Пізніше видання Bihus.info опублікувало розслідування про передвиборчу кампанію Терехова, де зазначило, що ці дані могли потрапити в штаб Терехова саме з проєкту "Картка харків'янина".

Боротьба з пандемією коронавірусу

За 2021 рік статистика захворюваності COVID-19 в Харківській області значно зросла. Так, якщо на кінець 2020 року загальна кількість хворих становила 68 800 осіб, то на сьогодні вона перевищує 242 660 осіб. Загинуло понад 6 200 осіб. У році, що минає, Харків зіткнувся відразу з декількома спалахами коронавірусу:

  • перший – з вересня 2020 року по лютий 2021. Пікова кількість хворих за добу – 1074;
  • другий – з березня по початок червня. Пікова кількість нових випадків –1590;
  • третій – з вересня по кінець листопада. Пікова кількість хворих за добу – 1934.

Варто відзначити, що під час перших двох спалахів в Харківській області вводили "червону зону" і посилювали карантинні заходи. А ось під час останнього спалаху цього не сталося попри те, що регіон стабільно опинявся в антилідерах за кількістю нових хворих за добу.

Тоді медики говорили, що влада навчилися жонглювати статистичними показниками краще, ніж готувати область до пандемії, а політологи стверджували, що "червону зону" не вводять через вибори мера – мовляв, впаде явка. У міськраді, своєю чергою, заявляли, що жодні карантинні обмеження не здатні вплинути на проведення виборів.

Харків – столиця ДТП?

За осінь 2021 року Харків три рази "прогримів" в негативному контексті на всю Україну через резонансні ДТП. Перший раз це сталося 26 жовтня, коли автомобіль Infiniti їхав на швидкості вище 100 км/год проспектом Гагаріна, не зупинився на "червоний" і врізався в Chevrolet. Внаслідок аварії 58-річний водій останнього авто загинув на місці, а троє пасажирів Infiniti були госпіталізовані з травмами різного ступеня тяжкості.

Правоохоронці затримали на місці підозрюваного у скоєнні ДТП. Ним виявився 16-річний підліток Микола Харківський, який на той момент неодноразово порушував ПДР і мав умовний термін за стрілянину в людей з травматичного пістолета. За інформацією правоохоронців, Харківський спочатку намагався обдурити слідство і заявив про викрадення автомобіля, на якому було скоєно ДТП. У підсумку, 28 жовтня йому обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою без права внесення застави, а 24 грудня поліція заявила, що завершила досудове розслідування і готує обвинувальний акт до передачі в суд.

ДТП с Infiniti на Гагарина

Другий випадок стався 11 листопада, коли на проспекті Науки водій на Toyota Land Cruiser збив двох 13-річних підлітків, які переходили дорогу по зебрі. Правоохоронці затримали водія, проте деякий час його точна особа залишалася невідомою.

Спочатку в соцмережах повідомляли, що за кермом був син голови Краснокутської районної державної адміністрації Юрія Райни Іван. Однак пізніше з'явилася інформація про те, що автомобілем керував друг і водій Івана Райни Дмитро Лисенко. Як заявив спікер Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко, експертиза показала, що під час ДТП водій Toyota перебував під впливом наркотичних засобів, а саме метадону.

12 листопада Київський районний суд Харкова обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 340 тисяч гривень. Однак вже 18 листопада Харківський апеляційний суд підняв суму застави до 3 мільйонів 178 тисяч гривень.

А ввечері 25 листопада 41-річний водій MAN вилетів на "червоний" на перехресті Окружної дороги і Салтівського шосе, внаслідок чого врізався в Chevrolet Nubira, який перетинав перехрестя. Після зіткнення MAN перекинувся на лівий борт, впавши на зустрічну смугу, де знаходився автомобіль таксі "30-40" – Renault Logan. Вантажівка буквально розчавила другу машину. Крім цього, вантажівка зачепила Suzuki СХ-4 і інший MAN.

На момент ДТП в автомобілі таксі знаходилися три людини: 49-річний водій, трирічна дівчинка і її 49-річна бабуся. Всі вони загинули на місці аварії. Також, за даними поліції, тілесні ушкодження отримали водії Suzuki і Chevrolet, а також пасажир останнього. Йому надали медичну допомогу на місці, а водіїв госпіталізували. Пізніше експертиза виявила в крові винуватця ДТП сліди канабіоїдів і опіатів, а 27 листопада Київський районний суд Харкова заарештував його на 60 діб без права внесення застави.

Зазначимо, що за даними МОЗ України, за 9 місяців 2021 року в Харкові та області сталося понад 10 тисяч ДТП, в результаті яких 1485 осіб травмувалися, а 165 – загинули.

Вбивство 6-річної Мирослави Третяк

28 липня в селищі Старий Салтів не повернулася з прогулянки 6-річна Мирослава Третяк. На її пошуки вирушили місцеві жителі, поліція і волонтери, а наступного дня тіло мертвої дівчинки знайшли в покинутому будинку. На її обличчі та голові були побої – хтось завдав їй не менше 10 ударів.

Незабаром поліція встановила особу підозрюваного у вбивстві. Ним виявився 13-річний сусід дівчинки Богдан Федь, з яким її бачили напередодні зникнення. В ході слідчих дій правоохоронці встановили, що саме Богдан вбив Мирославу. Більше того, експертиза показала, що він зґвалтував дівчинку.

За словами місцевих, 13-річний вбивця відрізнявся агресивним характером, майже ні з ким не дружив і нібито вбивав тварин. За рішенням суду, хлопця на 30 діб помістили в приймач-розподільник для дітей, а 2 грудня Вовчанський районний суд Харківської області визнав Богдана винним у вбивстві – його на три роки відправлять до спеціального навчально-виховного закладу, оскільки він ще не досяг віку кримінальної відповідальності.

Мирослава Третьяк

У Харкові зросла кількість самогубств

З початку 2021 року в Харкові зафіксували 225 самогубств, що на 8% більше, ніж за весь минулий рік. Психологи відзначають: реальна статистика самогубств набагато вище, а значну роль в її зростанні зіграла пандемія коронавірусу – людей вганяють в депресію як карантинні заходи, так і сама хвороба, яка може вражати головний мозок, викликаючи суїцидальні думки.

Завідувач лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Вадим Васютинський повідомив Новини.LIVE Kharkiv, що на збільшення кількості самогубств може впливати зростання напруги і невизначеності в суспільстві.

А завкафедрою психіатрії, загальної та медичної психології Дніпропетровської державної медичної академії, Заслужений лікар України Ірина Спіріна в коментарі Новини.LIVE Kharkiv зазначила, що пандемія коронавірусу впливає на психоемоційний стан людини відразу за двома напрямками. По-перше, у деяких людей викликають невдоволення заборони і карантинні обмеження, через які доводилося ізолюватися від суспільства. По-друге, сам вірус може викликати гіпоксію головного мозку, що може привести до агресивних і депресивних тенденцій.

Своєю чергою, психолог-психотерапевт Андрій Кузьменко розповів Новини.LIVE Kharkiv, що з початку пандемії кількість пацієнтів зі скаргами на депресивні стани зросла в 3-5 разів.

У Мін'юст взяли на роботу довічно ув'язнену з Харкова

Вперше в історії України Міністерство юстиції взяло на роботу довічно ув'язнену. Нею виявилася 39-річна Катерина Щука, що відбуває своє покарання в Качанівській виправній колонії 54, яка знаходиться в Харкові. Крім цього, жінка в'яже гачком, пише картини і навіть займається кіберспортом.

Заступник міністра юстиції Олена Висоцька розповіла Новини.LIVE, що Катерину офіційно працевлаштували на посаду помічника патронатної служби міністра юстиції України. Завдання служби полягає в консультуванні міністра, допомоги в організаційній, інформаційній, експертно-аналітичній діяльності міністра, забезпеченні зв'язку з посадовими особами інших держорганів, організація зустрічей з громадськістю, ЗМІ, а також виконання інших доручень міністра. Частину цих завдань виконує і Катерина.

Кандидатуру Катерини міністру Денису Малюсці запропонувала психологиня Яна Баранова, яка вже більше 5 років працює з довічно ув'язненими. За її словами, жінка новою роботою дуже задоволена і виконує її з ентузіазмом.

Крім цього, жінка перебуває в кіберспортивній команді "Білі ворони" – це перша в Україні збірна, всі учасниці якої – довічно ув'язнені жінки. Восени команда щосили готувалася до майбутніх змагань з кіберфутболу та кібербаскетболу.

Першій українській муніципальній галереї виповнилося 25 років

3 грудня Харківській муніципальній галереї виповнилося 25 років. Багато хто не знає, що перша галерея муніципального статусу з'явилася саме в Харкові. За словами її директора Тетяни Тумасьян, з тих пір ця інституція стала однією з провідних у розвитку сучасного мистецтва в країні: "муніципалка" заснувала перший фестиваль молодих художників, навчала кураторів до того, як це почали робити в інших закладах.

Через "школу" Non Stop Media пройшло чимало знаменитих зараз художників: Гамлет Зіньківський, і Роман Мінін, Віталій Кохан, Аліна Клейтман, Белла Логачова та інші.

Також галерея представляла роботи відомих харківських художників на виставках в інших містах. Наприклад, в Національному художньому музеї України "муніципалка" організувала проєкт "Місто ХА", де серед інших були представлені роботи всесвітньо відомого фотографа з Харкова Бориса Михайлова. Серед інших досягнень Тумасьян відзначила кілька програм зі збереження культурної спадщини: харківського художника і педагога Віталія Куликова і художника Вагрича Бахчаняна, який народився в Харкові, але після емігрував до Америки, де здобув чималу популярність.