Від потрійного вбивства до роботи в Мін'юсті та кіберспорту: історія довічно ув'язненої з Харкова
Поділитися
Вперше в історії України Міністерство юстиції взяло на роботу довічно ув'язнену – нею виявилася 39-річна Катерина Щука. Вона відбуває своє покарання в Качанівській виправній колонії № 54, яка знаходиться в Харкові. Крім цього, жінка в'яже гачком, пише картини і навіть займається кіберспортом.
Новини.LIVE дізналося подробиці про нову посаду Катерини та подальші плани Мін'юсту щодо працевлаштування ув'язнених.
На яку посаду взяли Катерину Щуку
Заступник міністра юстиції Олена Висоцька розповіла Новини.LIVE, що Катерину офіційно працевлаштували на посаду помічника Патронатної служби міністра юстиції України. Завдання служби полягає в консультуванні міністра, допомоги в організаційній, інформаційній, експертно-аналітичній діяльності міністра, забезпеченні зв'язку з посадовими особами інших держорганів, організація зустрічей з громадськістю, ЗМІ, а також виконання інших доручень міністра. Частину цих завдань виконує і Катерина.
"Серед її посадових обов'язків – аналітична робота з даними, які вона отримує електронною поштою. Після цього Катерина їх обробляє, вносить в окрему таблицю і відправляє керівнику патронатної служби міністра", – повідомила Висоцька.
На виконання цих завдань ув'язненій виділяють 2 години на тиждень. Також для роботи їй обладнали спеціальне місце з комп'ютером і обмеженим доступом в інтернет.
Кандидатуру Катерини міністру Денису Малюсьці запропонувала психолог Яна Баранова, яка вже більше 5 років працює з довічно ув'язненими. За її словами, жінка новою роботою дуже задоволена і виконує її з ентузіазмом.
"Чому Катя? Тому що це дівчина з нормальною головою, хоче вчитися, хоче бути корисною, освоїти максимальну кількість навичок і їх застосовувати. У неї є величезне бажання і натхнення працювати, показуючи всім своїм виглядом, що вона може бути корисною, навіть сидячи там. Крім того, вона відносно молода і швидко все схоплює", – поділилася Баранова.
Кіберспорт і рукоділля: чим захоплюється Катерина Щука
До слова, робота Катерини в Мін'юсті – не єдиний пілотний проєкт, в якому вона бере участь. Так, жінка є членом кіберспортивної команди "Білі ворони" – це перша в Україні збірна, всі учасниці якої – довічно ув'язнені жінки.
Як розповіла Яна Баранова, "Білі ворони" виступатимуть у двох дисциплінах: кіберфутбол і кібербаскетбол. 7 червня їм надали все потрібне обладнання, а вже в серпні стартували перші тренування команди.
"Зараз відпрацьовують удари, подачі, а перший турнір запланований на грудень. Завдання – щоб вони могли брати участь у звичайних турнірах серед звичайних людей", – розповіла психолог.
Крім цього, Катерина освоїла в колонії швейну справу, навчилася в'язати гачком і навіть іноді пише картини.
Особисте життя Катерини Щуки
У 2016 році Катерина стала першою в Україні довічно ув'язненою, яка вийшла заміж у колонії. На той момент їй було 33 роки, а її обранцеві Юрію Щуці – 27 років.
Юрій працював на одному із заводів у Слов'янську, а познайомила їх названа мати хлопця – вона неодноразово приїжджала в колонію з християнськими богослужіннями. Майбутнє подружжя обмінялися телефонами і спілкувалися чотири місяці, поки одного разу Юрій не зробив Катерині пропозицію.
Одруження відбулося прямо в колонії, але незважаючи на це молодята влаштували справжнє свято. Друзі надіслали Катерині весільну сукню, а подруги-засуджені допомогли їй спекти торт. Після розпису Катерина і Юрій вирушили на перше тривале побачення.
Однак, за інформацією "КП в Україні", під час карантину їх шлюб дав тріщину. Сталося це нібито через те, що подружжя могло зустрічатися всього лише раз на два місяці.
За що засудили Катерину Щуку
Катерина Щука потрапила за ґрати в 2010 році – її засудили до довічного ув'язнення за співучасть у подвійному вбивстві, скоєному в 2007 році. Інцидент стався в місті Лутугине Луганської області. Як розповіла Катерина виданню "Факти", в той час вона працювала на будівництві, де познайомилася з чоловіком – той почав доглядати за дівчиною, дарував їй квіти і говорив компліменти. Одного разу вони залишилися удвох ночувати на будівництві і чоловік запропонував сходити в гості до його знайомих.
"Господар будинку і двоє його гостей на той час вже були неабияк напідпитку. Нам теж налили спиртного. Коли застілля перейшло в сварку, підхмелена гостя схопилася за ніж. Я вирішила заступитися за спільника, вдарила її пляшкою по голові, вона впала", – розповіла Катерина.
Бійка, за її словами, закінчилася кривавою різаниною – коли три жертви вже не подавали ознак життя, супутник Катерини перерізав кожному з них горло. Щоб приховати докази вони підпалили будинок, де все це відбувалося, і пішли.
Жінка повідомила, що спочатку вона проходила у справі як свідок, проте спільник умовив її взяти на себе провину за два вбивства. В іншому випадку, він нібито погрожував заподіяти шкоду її сестрі і племіннику.
"Він переконував, що мені дадуть найбільше десять років – я раніше не судима, характеристики хороші, до того ж жінка... Я ніяк не очікувала довічного терміну! Коли почула вирок, знепритомніла... На засіданні Верховного Суду я заявила про зміну показань, але вирок залишили в силі", – повідомила ув'язнена.
Спочатку жінка відбувала покарання в Луганському СІЗО, після чого її перевели в Качанівську виправну колонію № 54, де вона перебуває досі.
Мін'юст планує і далі працевлаштовувати "довічників"
Психолог Яна Баранова вважає, що можливість працевлаштування довічно ув'язнених надзвичайно важлива. За її словами, це дозволяє людині відчути себе корисною і потрібною. Аналогічну думку висловлюють і в Міністерстві юстиції.
"Можливість спілкування із зовнішнім світом і користь для соціуму є вирішальним елементом ресоціалізації людини в неволі. Людина повинна мати можливість реалізувати себе і не втратити зв'язок з суспільством, адже наша головна ідея полягає в реабілітації ув'язнених, а не в покаранні", – вважає Олена Висоцька.
Вона також повідомила, що в Мін'юсті мають намір продовжувати практику працевлаштування довічно ув'язнених. Вони також пропонують і іншим роботодавцям підключатися до цієї програми.
"Міністерство готове супроводжувати такі проєкти, щоб масово працевлаштовувати засуджених не тільки на фізичну роботу (пошиття одягу, металообробка, деревообробка), а й на інтелектуальну працю – редактор, перекладач, юрист, фінансист, робота в інтернеті", – підкреслила Висоцька.
Зі свого боку Яна Баранова зазначає, що це не єдина зміна в долі українських довічно ув'язнених. Так, у 2019 році Європейський суд з прав людини встановив, що в Україні відсутня реалістична перспектива звільнення від довічного ув'язнення. А в 2021 році український парламент прийняв у першому читанні законопроєкт № 4049 (його ще називають "Право на надію"), який передбачає можливість заміни довічного покарання на термін від 15 до 20 років.
Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Facebook Новини.LIVE Kharkiv
Читайте Новини.LIVE!
