Старий Салтів — рік після окупації

Старий Салтів в мирний час був курортним містечком. Тут розташоване Печенізьке водосховище, більш відоме у народі як Салтівське море. На його березі за багато років з’явилась велика кількість баз відпочинку, дитячих таборів та яхт-клуб. Цей населений пункт був окупований в перший день повномасштабної війни, а вже на початку травня його звільнили українські військові. Але навіть після цього люди продовжували жити під обстрілами, без електрики й газу. Як виглядає Старий Салтів за рік війни та чи повернулося туди життя — читайте у нашому матеріалі на Новини.LIVE.

Зруйнований міст

Міст через Печенізьке водосховище, яий з'єднує дві частини Старого Салтова, має довжину 1.4 метра. Його зруйнували ще у перший день окупації. Тому дістатися до інших населених пунктів, які знаходились по інший берег, на транспорті було майже не можливо. Є альтернативний шлях на ту сторону, але це додаткові 100 кілометрів в об'їзд через Шевченкове та Великий Бурлук.

Інший варіант — доїхати машиною до зруйнованого краю мосту, далі — майже 200 метрів човном по водосховищу, потім — знову власним транспортом. Взимку, коли вода вкривалася кригою, люди переходили пішки.

На початку цього року міст відновили, і то лише пішохідну частину. Цю переправу збудували меценати. Вона стоятиме доти, доки не буде відновлено зруйнована під час війни міст. Просто до мосту курсують автобуси з Харкова, на іншому березі людей зустрічає інший громадський транспорт, який розвозить людей по різних населених пунктах.

Рік без електрики та газу

Місцева влада заявляють, що Старий Салтів зруйновано на 90%. Кожна друга будівля повністю зруйнована, уцілілих навкруги майже немає. Так само і людей зустрінеш не на кожній вулиці.

Тривалий час місцеві жителі виживали у тяжких умовах без електрики, води та подачі газу. Всупереч затишшю в регіоні багато людей не можуть повернутися до своїх будинків через їх зруйнований стан. Трохи далі від центру Старого Салтова стоїть декілька багатоповерхівок.

В однієї повністю згорів під’їзд, ще в одній немає двох поверхів. Тут ми зустрічаємо Андрія. Чоловік розповідає, що колись тут була його квартира, але більше її немає.

"Тут уже давно усі поїхали, навіть ті, в кого хати залишились", — розповідає мешканець селища.

Вулиці Старого Салтова порожні. З понад трьох тисяч жителів селища менше сотні. Блукаючи селищем біля зруйнованої церкви, ми познайомилися з 6-річним Семеном та його бабусею. Жінка переживає, що онуку немає з ким поспілкуватись з дітьми свого віку.

"Ми поки жили у Харкові, не встигли з кимось подружитись, та і не до цього тоді було. Зараз ми повернулись додому, але Сьома, мабуть, єдина тут дитина", — розповідає бабуся хлопчика.

Відновлення міста

Як і усі населені пункти Харківщини, куди після 24 лютого вдерлась окупанти, Старий Салтів зруйнований наскрізь. Ринок, магазини, школи, центр адмінпослуг, багатоповерхівки, приватний сектор. Селище звільнили від ворога ще у травні минулого року, але постійні обстріли не дозволяли відбудовувати його. Не було у Старого Салтова й очільника — після звільненням населеного пункту затримали голову громади Едуарда Коновалова за підозрою у державній зраді, а секретарка селищної ради Галина Курсачова загинула внаслідок обстрілу у березні минулого року. Тож, нема кому було займатись відновленням містечка, окрім місцевих та волонтерів. Зараз люди почали потроху приводити Старий Салтів до ладу, мешканці забивають вікна в будинках, розбирають завали. Потроху прибирають розбиту військову техніку.

Місцева школа, де в мирний час навчалась майже пів сотні дітей, сильно постраждала і під час окупації, і через обстріли. Будівля початкових класів вигоріла вщент.

Новий, відремонтований корпус, де навчались дорослі діти, значно пошкоджено. На території начального закладу й досі лежать залишки боєприпасів.

Сьогодні будівельники замінюють у вцілілій будівлі вікна та ремонтують дах.

Люди, що залишились у Старому Салтову мріють відновити своє містечко, а його мешканці почали повертатись додому. А разом з цим і життя.