В Ізюмі ідентифікують тіла загиблих: як відбирають ДНК-матеріали
Поділитися
Харків. восьма ранку, 4 листопада.
Парковка одного з супермаркетів на околиці міста поступово заповнюється службовими автівками з написом "Преса" — звідси журналісти, серед яких і Новини.LIVE, разом зі співробітниками Харківської обласної прокуратури виїжджають до звільненого Ізюма.
Цього дня на Ізюмщині вдруге відбиратимуть ДНК у місцевих жителів, чиї родичі загинули або зникли безвісти під час російської окупації — 200 із 450 тіл, ексгумованих криміналістами з місць масових поховань на Ізюмщині, досі залишаються неідентифікованими. Напередодні аналізи встигли відібрати у 16 осіб.
Дорога не далека, але й не близька — дві години повз поля пшениці. Дорожнє полотно трохи пошкоджене, обʼїзд вирв потребує пильності, але про нещодавню окупацію майже нічого не нагадує: обабіч траси ні спаленої російської техніки, ні залишків ворожих блокпостів, хіба що кілька спалених легковиків.
Люди вишикуються у чергу, щоб здати ДНК-матеріали
З самого рання біля мобільної лабораторії в середмісті Ізюма вишикувалася чимала черга охочих здати аналізи, аби мати можливість ідентифікувати та забрати тіла з морга, отримати свідоцтво про смерть та врешті-решт перепоховати рідних.
Перед тим, як безпосередньо відібрати ДНК-матеріали, працівники прокуратури з'ясовують особисті дані родичів зниклих безвісти та загиблих і проводять свідчення. Під час бесіди прокурори встановлюють, ким доводиться особа, яку шукають, та запитують щодо обставин, за яких ця особа померла і була похована. Процес заповнення анкет, на відміну від самого відбору, триває довго: на одну людину витрачається по 30-40 хвилин часу.
Шукають зниклих безвісти та перепохованих
Трохи поодаль черги чекає пані Людмила. Двоє її синів військові: молодшому Олегу 19, він був поранений під час виконання бойового завдання під Харковом на початку війни і ще досі проходить реабілітацію, старшому Едуарду — 31. Жінка повернулася додому зі Львова, щоб відшукати його.
Чоловік хотів підтримати молодшого брата, доєднавшись до 92-ї бригади, але у військкоматі йому запропонували служити у силах місцевої ТрО. За кілька місяців штаб, в якому перебував Едуард, потрапив під ворожий авіаналіт. За словами побратимів, врятувати з-під завалів його не вдалося. Проте мати відмовляється у це вірити і сподівається бодай на те, що її син зараз у російському полоні.
"Я не знаю, як там було, можливо, тероборона і не бачила мого сина, я не можу це стверджувати. Вони сказали, що за десять днів вони туди ходили дрова брати, ну якщо б він там був зверху, то вони б його побачили, а тіла не було. Ми запитували людей, що проживають у будинку поряд зі штабом, може, вони бачили, але ніхто нічого не бачив. ДСНС теж шукали його під завалами, а потім, після рятувальників, і ми самі, але знайшли лише автомат, та й то не його", — розповідає Людмила.
ДНК-матеріали жінка здала понад місяць тому, але результатів досі не отримала. За телефоном гарячої лінії радять зачекати, але Людмила готова здати аналізи повторно, аби пересвідчитися, що їх занесли в загальну базу.
"Ну, вони взяли мої дані ДНК і сказали чекати, що зателефонують, але ніхто за цей час так і не зателефонував. Я здавала ДНК ще 29 вересня. До цього, у Франківську, я телефонувала на гарячу лінію, але всі відповідали, що він вважається безвісти зниклим і що зараз вони працюють з моїм ДНК. Я думаю, чи потрібно здавати повторно, я б така, що здала", — продовжує жінка.
В цілому Ізюмське масове поховання — не лише про тих, хто загинув під обстрілами. Окупацію не пережили й ті, хто серйозно хворів, адже викликати "швидку" і придбати ліки можливості не було. Наприклад, пані Валентина шукає рідного брата. Він помер у квітні від коронавірусу під час окупації, але поховати по-людськи чоловіка їй так і не вдалося.
"Його задавив Covid-19, але не працювали ніякі ритуали, і приїхали вояки російські, забрали його і похоронили, кажуть, в братській могилі, але ніхто не сказав ні під яким номером, нічого. А тепер от прочитала племінниця, що можна звернутися сюди і здати аналізи, щоб знайти мого брата й отримати свідоцтво про смерть", — ділиться жінка.
Результати ДНК-тестів родичі отримають мінімум за місяць
Після заповнення анкет родичі загиблих та зниклих безвісти переходять до самої мобільної лабораторії навпроти. На місці працюють експерти Інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса. Співробітники установи відбирають зразки слини і попереджають, що швидкість отримання результатів залежить від складності обʼєктів, з якими порівнюють відібрані матеріали, а також від організаційних моментів.
"Якщо це кістки, то це довше, якщо бокальний епітелій, трошки бистріше, якщо це речі і треба робити змиви, то також довший термін виконання", — зазначає експертка Інституту Вікторія Булавіна.
Співробітники Харківської обласної прокуратури пояснюють родичам — ідентифікувати тіла загиблих одразу неможливо. Більше того, вже були випадки, коли, орієнтуючись виключно на записи у журналі ритуальників та номери на місці масових поховань, замість чоловіка у могилі знаходили жінку. Записи у документах не завжди відповідають дійсності, саме тому так важливо дочекатися результатів ДНК-аналізу.
"В більшості у нас є анкетні дані, інформація з журналів поховань, але ці документи не є точними, оскільки навіть у журналі були ситуації, коли за певним номером мав бути похований чоловік, а там знайшли жінку. Коли мала бути одна особа в могилі, а там було три тіла", — розповідає речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко.
Як і де можна здати біоматеріали для ДНК-експертизи
Біоматеріали можна здати в Ізюмі, Харкові та у будь-якому іншому регіоні країни, а також надіслати з-за кордону.
Про дату, час та місто, де безпосередньо проводиться відбір, Харківська обласна прокуратура завчасно повідомляє на своєму сайті та в телеграм-каналі.
Ті, хто перебуває за кордоном, можуть здати ДНК-зразок самостійно.
Інструкція для самостійного відбору біологічних зразків для встановлення ДНК-профілю
1. Зробити копії паспорта (громадянина України або закордонного) у двох екземплярах, які завіряються власним підписом з написом "КОПІЯ ВІРНА" ("КОПІЯ ВІРНА", підпис, прізвище, ініціали, дата).
2. Роздрукувати та заповнити заяву слідчому про забір слини та дозвіл для Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру до цієї інструкції.
3. За 40 хвилин до відбору біологічних зразків не можна їсти, пити напої (у тому числі воду) та палити.
4. Перед відбором зразків необхідно прополоскати рот водою.
5. Перед відбором зразків слід запросити двох незацікавлених осіб (сусідів, друзів тощо) та підготувати електронний пристрій (відеокамера, мобільний телефон з можливістю запису відео тощо). Надалі відповідний відеофайл записати на електронний носій інформації (диск, флешкарта, карта пам’яті).
6. Для відбору знадобиться:
• шість стерильних ватних паличок;
• шість паперових (використовувати поліетиленові пакети, баночки, зіп-пакети тощо заборонено) згортків;
• два поштові паперові конверти.
7. Стерильну ватну паличку треба помістити до рота і провести нею від пʼяти до десяти разів по внутрішній поверхні правої щоки, при цьому злегка натискаючи на ватну паличку та провертаючи її. Паличку помістити до невеликого паперового згортка.
Після цього дії повторити аналогічно з другою паличкою за лівою щокою, після чого паличку покласти до невеликого паперового згортка. Далі аналогічні дії повторити з третьою паличкою, якою слід провести декілька разів по внутрішній поверхні лівої та правої щоки, злегка натискаючи та повертаючи її. Цю паличку також помістити до невеликого паперового згортка.
Усі три палички покласти до паперового конверта №1, який треба упакувати та скріпити підписами. Вказані дії повторити в аналогічному порядку і три палички упакувати до паперового конверта №2, який також слід упакувати та скріпити підписами (особи, яка надає зразок, та тих, кого запросили як незацікавлених).
8. Після пакування конвертів на конверті №1 необхідно зазначити: ЄРДР 12022221070000624 від 15.09.2022; зразки слини (букальний епітелій) надає гр. Іванов Іван Іванович, 11.01.2011 р. н. (зазначити власні анкетні дані), далі підпис особи, яка надала зразки; прізвище, імʼя та по-батькові незацікавлених осіб та їхні підписи; дата пакування; обовʼязково на місцях склеювання поштового конверту необхідно, щоб той, хто надав зразки, поставив свої підписи.
9. Паперові конверти №№1 та 2, дві заяви, дві копії паспорта та електронний носій з відео упакувати для відправлення міжнародним поштовим зв’язком та надіслати за адресою: 61023, Україна, м. Харків, вул. Весніна, 14, 2-й під’їзд для старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції Подбой Людмили Леонідівни.
У разі виникнення питань можна звернутися по допомогу за такими номерами телефонів: 093-497-69-38, 067-952-93-06, 099-270-19-37,099-777-77-41.
Читайте Новини.LIVE!
