ВІЛ/СНІД на Харківщині: як змінилася ситуація в умовах повномасштабної війни

Серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД в Україні протягом багатьох років залишається найвищим. Станом на жовтень 2022 року в нашій державі на обліку перебували 155722 ВІЛ-позитивних осіб та 49030 хворих на СНІД, що в сумі становить 0,5% від офіційної кількості населення України — кожен з 200 мешканців має ВІЛ або СНІД. Про це свідчить статистика Центру громадського здоровʼя МОЗ України.

І хоча протягом січня-жовтня цього року в Україні зареєстровано на 19% менше випадків захворювання на ВІЛ/СНІД, ніж за аналогічний період минулого року, відповідно знизилися й обсяги тестування: якщо минулого року діагностику пройшли 1,4 мільйона людей, то за 9 місяців поточного року 1,1 мільйона.

У звʼязку з повномасштабною війною доступ до профілактичних та медичних послуг, повʼязаних з ВІЛ, різко погіршився. Особливо така відрізаність стосується саме тих пацієнтів, які проживають на територіях, де тривають бойові дії або які були чи лишаються тимчасово окупованими.

Протягом року на Харківщині зменшилася кількість виявлення випадків ВІЛ/СНІД  

ВІЛ-інфекцію у Харківській області протягом 2022 року виявили у 184 людей. Такі дані на 1 жовтня 2022 року озвучила лікарка "Обласного клінічного центру профілактики й боротьби зі СНІДом" Ольга Кислань на пресконференції, присвяченій Всесвітньому дню боротьби зі СНІДом.

Попри те, що показники захворюваності у Харківській області цьогоріч у порівнянні з минулим роком, як і в цілому по Україні, зменшилися, порівнювати кількість виявлених випадків лікарка вважає некоректним через воєнні дії.

Серед найпоширеніших способів — статевий акт без презерватива та внутрішньовенне вживання наркотиків.

"Статевим шляхом заразилися в поточному році — 42,3%, через введення наркотичних речовин — 45,4%", — сказала Ольга Кислань.

 

Про ризики для здоровʼя, з якими зіштовхнулися ВІЛ-інфіковані, що протягом довгого часу вимушено перебували в тимчасовій окупації, дізналася кореспондентка Новини.LIVE.

В деокупованій Балаклії провели акцію до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом

29 листопада Харківський благодійний фонд "Парус" з метою профілактики ВІЛ розгорнув мобільну лабораторію біля памʼятника Тарасу Шевченку в Балаклії.

Експрес-тестування благодійна організація проводила якраз напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Людей біля мобільної лабораторії зібралося чимало.

Ольга — місцева мешканка. Жінка прийшла протестуватися заради своєї безпеки, адже під час окупації можливості подбати про здоровʼя не було — ні медичні заклади, ні аптеки, ні тим паче лабораторії з тестування на будь-які віруси не працювали.

"Це від кожної людини залежить — хто хвилюється за себе, повинен проходити. Під час окупації я особисто весь час сиділа у підвалі, можливо хтось в "гуманітарці" якісь ліки й отримував, але я не знаю", — ділиться Ольга.

Місто Балаклія було обрано не випадково, оскільки до вересня місяця воно було під окупацією і пацієнти, які були учасниками програми замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), довгий час доступу до необхідних препаратів не мали.

"У нас була можливість поспілкуватися з інфікованим на СНІД чоловіком, який був в окупації і не мав можливості отримати терапію. Тому зараз ми приїхали саме сюди, з акцією, щоб дати можливість протестуватися людям. На фоні війни профілактика відійшла на другий, третій, пʼятий план", — говорить директор медичного центру "Альтернатива" Денис Клименко.

ЗПТ — вид безпечного лікування наркотичної залежності, за якого, зареєстрований в наркологічному кабінеті, наркозалежний отримує лікувальні наркотичні препарати в пігулках офіційно. Така терапія визнана найбільш економічно ефективним способом лікування осіб із психічними та поведінковими розладами через вживання опіоїдів, дозволяє запобігти розвитку синдрому відміни та блокувати потяг пацієнта до нелегального вживання наркотичних речовин. Перші пів року препарати видаються і вживаються у присутності медперсоналу.

"З самого початку війни виникла проблема, адже не було змоги надавати замісну підтримувальну терапію пацієнтам, які лікувалися в рамках державних, тобто безкоштовних програм. Як альтернатива, ми працювали на базі нашого медичного закладу спільно зі співробітниками обласного наркологічного диспансеру. Ті центри, які до цього працювали в приватному порядку, також покинули окуповані міста, тому отримати терапію у наркозалежних пацієнтів в таких містах, в принципі можливості не було. Ми допомагали в тому числі пацієнтам з Купʼянську, Ізюма, Балаклії, але не всі мали змогу дістатися", — підкреслює директор медичного центру "Альтернатива" Денис Клименко.

За словами Дениса, медикаментозне лікування наркозалежних корисне не лише для самого пацієнта, а й для його оточення.

"Наркозалежні у більшості мають соціально-небезпечні захворювання, які можуть також передаватися всій спільноті, незалежно від статусу, тому дуже важливо опікувтится наркозалежними пацієнтами, надавати їм такі послуги. Адже хто ними займатиметься, якщо не спеціалізовані медзаклади?" — зауважує він.

Перший випадок ВІЛ-інфекції у Харківській області було підтверджено 1987 року, а сама епідемія прийшла та стала проблемою в середині 90-х років минулого сторіччя.

Символом боротьби зі СНІДом та толерантності до людей із ВІЛ є червона стрічка.

З початком повномасштабного вторгнення громадські організації, МОЗ та державне підприємство "Медичні закупівлі" зіштовхнулося з проблемою доставки життєво необхідних ліків, зокрема, і на тимчасово окуповані території. 

Гроші на придбання препаратів антиретровірусної терапії у звʼязку з воєнним станом цьогоріч допомогли придбати ВООЗ та ООН  — до цього гроші на відповідні ліки для клієнтів державної програми ЗПТ виділяли з державного бюджету.