Мрії Нью-Йорка та реальність прифронтового Харкова. Що спільного?

На початку листопада в одному з найбільших міст США, у Нью-Йорку переміг на виборах Зохран Мамдані. І вже під час передвиборчих перегонів як в американських, так і в українських соцмережах тоді ще майбутнього мера американського мегаполіса почали порівнювати з чинним міським головою Харкова Ігорем Тереховим.

Новини.LIVE розбиралися, що спільного між американським та українським посадовцями, та чому мер Харкова перевершив Мамдані?

Що забезпечило перемогу Мамдані на виборах

Переможна кампанія Зохрана Мамдані спиралася на чітко виражений суспільний запит та покращення умов життя містян. Серед ключових пунктів його передвиборчої програми:

1. Заморожування орендної плати в субсидованому житлі.
2. Будівництво доступного житла.
3. Протидія недобросовісним орендодавцям.
4. Безоплатний проїзд у громадському транспорті по всьому місту, швидкісні автобуси.
5. Створення мережі муніципальних продуктових магазинів за доступними цінами, які частково фінансуватимуться коштом міста.
6. Безоплатний догляд за дітьми віком від 6 тижнів до 5 років.
7. "Дитячий кошик" для новонароджених у Нью-Йорку.
8.  Поетапне підвищення мінімальної оплати праці до 30 доларів за годину до 2030 року тощо.

Ключовими джерелами фінансування цих соціальних трансформацій мають стати підвищене оподаткування корпорацій (до 11,5%) та введення додаткової податкової ставки (2%) для громадян із річним доходом понад один мільйон доларів.

Соціальні гарантії

Мамдані підкреслював, що Нью-Йорк має залишатися "містом іммігрантів" та простором, сформованим зусиллями тих, хто десятиліттями був відсунений на узбіччя суспільного життя. За його словами, ця перемога — протести проти системи, що дозволила впливовим політичним фігурам, концентрувати владу у своїх руках.

Живе спілкування з виборцями

Важливою складовою успіху політика, за оцінками аналітиків, стало вміння Мамдані налагодити живий, невимушений контакт із виборцями. На відміну від багатьох представників політичного істеблішменту, він не обмежувався виступами на офіційних заходах або сухими пресрелізами. Він активно спілкувався з мешканцями на вулицях, уважно слухав їхні розповіді й перетворював ці щоденні розмови на ключові меседжі своєї кампанії.

Чи задає Нью-Йорк новий тренд

Насправді успіх Мамдані — це не унікальний випадок. І не лише відповідь несистемного лівого – несистемному правому Трампу. Це вже тенденція для мегаполісів у наш час. З великою кількістю мігрантів і ще більшою кількістю людей без постійної роботи та постійного доходу, яким гостро потрібні доступні послуги, доступне житло, соціальний захист та соціальні гарантії.

Ще одним підтвердженням цього є те, що у Лондоні мером став Садик Хан, а в Парижі — Анн Ідальго.

Найцікавіше інше: те, що лише поки обіцяє ньюйорківцям Мамдані, в прифронтовому українському місті Харків під час війни впровадив мер Ігор Терехов. Під обстрілами, сиренами, в умовах постійної руйнації інфраструктури та загибелі людей.

Як Терехов реалізував у Харкові те, про що говорить Мамдані

Ігор Терехов був обраний міським головою Харкова буквально за кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії. Тож практично усі чотири роки роботи на посаді він провів в умовах війни, коли щоденні виклики вимагали складних оперативних рішень та стратегічної витримки. 

"Перший день війни був найважчим. Все було по-іншому, не так, як у мирному житті. Евакуація харків'ян, виклики, перед якими ми стояли — перші бомби, перші прильоти й, на жаль, перші втрати людей. Було дуже важко, але ми вистояли. І тоді, вже на другий день війни, я звернувся до містян і сказав: "Ми разом, ми — харків'яни! Ми вистоїмо!", —  розповів мер Харкова в інтерв'ю журналістці Новини.LIVE Насті Рейн.

Попри постійну загрозу та руйнування, міський голова впровадив низку соціальних програм і важливих міських ініціатив, що допомогли Харкову вистояти, підтримати найвразливіші групи населення та створити умови, які стимулювали харків’ян залишатися у місті.

Безоплатний проїзд у громадському транспорті

З травня 2022 року проїзд у харківському метро та наземному комунальному транспорті (трамваї, тролейбуси, автобуси) безоплатний. 

"Завдяки цьому кожна родина економить 3–4 тисячі гривень на місяць. Це суттєва підтримка для людей. У 2026 році будє продовжено програму та безкоштовний проїзд", — зазначив Терехов.

Міський голова пояснив, що транспорт у Харкові не комерційний, а муніципальний. Це було зроблено ще під час виборів. В наступному році ініціативу планують продовжити.

Пункти безоплатного харчування

У Харкові зараз працює 40 пунктів видачі безплатного гарячого харчування. Вони розташовані на базі освітніх закладів у всіх районах та відкриті для всіх, хто потребує допомоги.

Нині місто забезпечує безплатними гарячими стравами до 59 тисяч людей щодня, тоді як на початку реалізації програми допомоги ця цифра становила близько 25 тисяч.

Відбудова житла

За словами міського голови, від початку війни у Харкові було пошкоджено та зруйновано 12 тисяч будинків, серед яких 9 тисяч житлових — з них 50% це багатоповерхівки, решта — приватні. Сотні тисяч харків'ян залишилися без домівок. 

Значних руйнувань внаслідок обстрілів зазнали десятки шкіл, дитсадків, лікарень та інша соціальна інфраструктура. 

Місцева влада працює над тим, щоб повертати мешканців і бізнес, відбудовувати інфраструктуру та забезпечувати максимально можливий комфорт у воєнних умовах.

"Таких руйнувань, як у Харкові, не зазнало жодне місто в Україні (з тих, що знаходяться на підконтрольній території – ред.). Потрібно відбудовувати, потрібно повертати людей. І це цілий комплекс, щоб люди поверталися. Це, перш за все, житло, робота, дитячі садочки, школи, ВНЗ", — наголосив Терехов.

Мер додав, що окремі будинки відновлюють майже з нуля, інші доводиться зносити, бо ремонту вони не підлягають. Один із таких об’єктів місто відбудовувало півтора року, і мешканці вже заселяються.

Звісно, війна вплинула на підходи до проєктування громадських просторів, транспортної інфраструктури та інженерних мереж у місті.

"Усі нові багатоквартирні будинки проєктуються з укриттями або спорудами подвійного призначення, наприклад підземними паркінгами, які можуть використовуватися як сховища й обладнуються системами вентиляції, фільтрації та гермодверями", — розповів Новини.LIVE головний архітектор Харкова Антон Коротовських.

Серед пілотних проєктів міської влади — система підземного "міста" на Північній Салтівці, де руйнування були найбільшими. Підземні тунелі поєднають житлові будинки, паркінги, підземні дитячі простори та майбутню станцію метро. Це також створить безпечні умови для бізнесу.

"Інвестори зможуть бути впевнені, що їхня інфраструктура захищена й довговічна", — наголосив Коротовських.  

Культурна та освітня сфери

Попри війну, у Харкові постійно проходить багато культурних подій — концерти, фестивалі, конкурси, мистецькі заходи тощо. Наприклад, на січень вже заплановано близько 30 вистав для дітей та дорослих, а також концерти гурту ТНМК, скрипаля-віртуоза Василя Попадюка та інших артистів.

"Такі події дуже важливі. Їх відвідує багато людей — дітей, батьків, вчителів тощо. Це дуже знаково для Харкова, що музика перемагає біль", — розповів Терехов.

Він додав, що всупереч складній безпековій ситуації більшість студентів залишилися у місті й не планують виїздити, адже бачать своє майбутнє саме у Харкові.

Як уточнила в коментарі для Новини.LIVE директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко, нині в університетах міста навчається близько 100 тисяч студентів. До війни їх було близько 130 тисяч. Зменшення на 25% відбулося через відсутність іноземних студентів, а також вступу місцевої молоді до вишів за кордоном. 

Школярам, за словами очільника міста, від початку війни було дуже складно, адже їм не було, де вчитися через постійні обстріли. Тому місцева влада спочатку переобладнала станції метрополітену під місця для навчання, а потім почала будувати першу в Україні підземну школу, яка зараз вже працює.

За півтора року у Харкові звели сім підземних шкіл, восьма перебуває на стадії будівництва. Кожна школа працює у дві зміни й приймає до 1 200 учнів на день — по 600 у кожну зміну.

Терехов пояснив, що зведення таких освітніх просторів займає в середньому близько дев’яти місяців. Підземні заклади освіти обладнують сучасними класами, спортивними залами й навіть ліфтами для дітей з інвалідністю.

Харків першим розробив проєкт будівництва підземної школи, аналогів якої досі у світі не існувало. Наразі цей досвід переймають також інші українські міста. 

"Потім приїхали із Запоріжжя спеціалісти, ми надали їм проєкт. Вони теж почали будувати школу", — розповів Терехов.

За його словами, всі прифронтові міста та маленькі територіальні громади потребують таких шкіл. 

"Цим досвідом ми ділимося для того, щоб усі територіальні громади мали такі проєкти. Звісно, це дуже дорого коштує. Тут потрібна допомога держави", — говорить міський голова.

Харків почав будувати підземну школу за власні кошти. Крім того, у нього були перемовини з однією країною, яка виділила 2 мільйони доларів.
Першу школу, за словами Терехова, побудували приблизно за 75 мільйонів гривень.

"Але ж це було так, щоб ми домовилися з будівельниками, бо це була перша школа, був соціальний проєкт. А сьогодні така школа приблизно коштує 100-110 мільйонів гривень", — пояснив мер Харкова.

Він додав, що усі прифронтові міста та маленькі територіальні громади потребують таких шкіл. Проте це дорого коштує і потрібна допомога з боку держави.

Соціальна підтримка

Крім безплатного проїзду та харчування, у Харкові запроваджено багато різних соціальних ініціатив. Зокрема працює Центр допомоги внутрішньо переміщеним особам, діє програма професійної перекваліфікації для переселенців, а також у співпраці з урядом Німеччини формується нова концепція муніципального житла.

Підтримка бізнесу

Харків — єдине місто України, де підприємці не сплачують місцеві податки. Рішення було вперше запроваджене у квітні 2024 року, щоб допомогти бізнесу триматися на плаву під час війни.

"Для нас дуже важливо, щоб бізнес залишався. Хоча я чудово розумію, наскільки це важко. Що стосується підтримки, ми пішли на декілька безпрецедентних кроків, зокрема — скасували податки й збори в повному обсязі для всіх підприємств без винятку. І це дало можливість для економії обігових коштів підприємствами для виплати заробітної плати, збереження робочих місць", —  розповів Терехов.

За словами мера, більшість харківських підприємців залишилися у місті навіть після прямих влучань по їхніх закладах і виробничих приміщеннях. Попри руйнування, вони відновлювали свою справу й продовжували працювати в умовах прифронтового міста.

"Кроки міської влади назустріч підприємцям сприяли тому, що навіть в умовах війни в Харкові продовжують працювати понад 127 тис. ФОПів, тоді як на початок 2022 року їх було близько 124 тис. осіб. Упродовж січня-листопада 2025 року у Харкові розпочали та зареєстрували свій бізнес 10 616 фізичних осіб-підприємців", — розповів у коментарі Новини.LIVE директор ТОВ "Харківський центральний ринок" Юрій Медведєв.

За його словами, попри воєнний стан, у місті продовжують відкриватися нові торговельні об’єкти, роздрібні мережі та заклади сфери обслуговування, що свідчить про інтерес бізнесу до розвитку навіть у надзвичайно складних умовах.

Медведєв наголосив, що, окрім рішень щодо скасування окремих місцевих податків, у Харкові реалізується низка інших важливих та ефективних заходів підтримки підприємництва. Зокрема це програма розвитку підприємництва, яка діє з початку 2021 року й передбачає часткову компенсацію підприємцям відсоткових ставок за кредитами, отриманими у банківських установах.

Крім того, міською владою прийнято важливе рішення щодо ваучерної підтримки місцевих товаровиробників з бюджету Харківської міської територіальної громади за участь у виставково-ярмаркових заходах, яке почне діяти з 2026 року.

Це дасть можливість харківським підприємцям представляти свою продукцію на виставках і ярмарках в Україні та за кордоном та сприятиме просуванню харківських товарів на нові ринки.

Сьогодні також розробляється механізм фінансової підтримки ветеранів та ветеранок на започаткування або розвиток власної справи. Це ще один крок міської влади до розширення можливостей самозайнятості та економічної адаптації захисників.

Мер завжди поруч з містянами

На кожному етапі роботи міської влади дуже помітна особиста залученість Ігоря Терехова в усі процеси. Міського голову регулярно можна побачити в тому чи іншому районі міста, де він спілкується з мешканцями, обговорює та фіксує їхні потреби й запити.

Це підтверджують численні відео в соцмережах, де зафіксовані зустрічі міського голови з харків'янами чи переселенцями.  Подібна практика дозволяє Терехову оперативно реагувати на проблеми та приймати рішення, які базуються на реальних потребах громади. 

Досвід Харкова — модель для інших міст та громад

На думку головного архітектора міста Антона Коротовських, спираючись на історичний досвід адаптації, можна прогнозувати перетворення Харкова на "місто-форпост". Підземні  заклади та виробництва створять унікальне безпечне місто.

"Саме такою стійкістю та адаптацією Харків відрізнявся від інших міст нашої держави", — резюмував він.

Варто зауважити, що Харків — це теж не якийсь винятковий, унікальний в Україні випадок. Швидше, це лише найяскравіший, найуспішніший і найсистемніший приклад розвитку українських прифронтових міст під час війни. Коли теми доступності послуг, гарантій, справедливості та особистої участі 24/7 стали умовою виживання.

У майбутньому Харків та усі інші українські прифронтові міста чекає не менший виклик. Як зберегти все це у повоєнний час — згуртованість влади, націленість на результат, уміння приймати складні, але важливі рішення тощо. Разом із відновленням, розвитком, поверненням бізнесу, залученням інвестицій. А може й не просто зберегти, а й передати цей досвід іншим, не лише українським, містам.

Що об'єднує Терехова і Мамдані

З вищевикладеного можна зробити висновок, що Зохран Мамдані — представник лівосоціалістського спрямування, член політичного руху з чітко вираженою соціал-демократичною та соціалістичною повісткою. Він позиціює себе як "міський соціаліст", наголошує на зниженні соціальної несправедливості, перерозподілі ресурсів та доступності базових міських послуг для всіх верств населення.

Мер Харкова Ігор Терехов, натомість, виступає як прагматичний міський управлінець, для якого ключовими є не ідеологічні декларації, а дієве адміністрування міста в умовах повномасштабної війни. Його стиль управління базується на системних соціальних програмах підтримки населення — від безплатного міського транспорту й харчування до комплексних пільг для бізнесу. А також на швидких інноваційних рішеннях, зокрема створенні мережі підземних шкіл як відповіді на безпекові виклики. 

Відмовляючись від популізму на користь конкретних інструментів допомоги, Терехов демонструє постійну присутність "на землі", зберігаючи живий контакт із мешканцями міста та забезпечуючи управлінську стабільність у надзвичайно складних умовах.

Раніше ми розповідали, що мер Харкова Ігор Терехов закликає державу змінити принципи надання допомоги ВПО на прифронтових територіях.

Також дізнавайтеся, як у Харкові здійснюється підтримка медичних підрозділів, які щодня рятують поранених бійців.