"Прильоти" є, хати наші горять", — як живе місто Куп'янськ під щоденними обстрілами
Поділитися
Місто Куп'янськ пів року перебувало під окупацією. Після його деокупації наприкінці вересня 2022 року росіяни почали його нещадно обстрілювати. Усі навчальні заклади знищені або постраждали. Головні адміністративні будівлі, лікарня, головне управління поліції були зруйновані під час обстрілів. Щоденно рятувальникам доведеться виїжджати на пожежі та розбори завалів, адже армія росії завдає по місту удари артилерією, мінометами та ракетами. Доходять до Куп'янську звуки з фронту. Про те, як живуть люди у прифронтовому місті та чи не бояться нового наступу — читайте у матеріалі Новини.LIVE.
Життя у Куп'янську
Більшість вулиць у місті порожні, адже люди звідси виїжджають через небезпеку. Біля банкомату у центрі бачимо велику чергу, адже, за словами місцевих, їх тут лише два. До цього за готівкою доводилось їздити аж до Харкова. Тут ми знайомимось з пенсіонеркою Іриною Борисовою, вона мешкає на околиці Куп'янська, аж за річкою. Розповідає, що приїхати сюди для неї свого роду "героїчний вчинок", бо пересуватися містом страшно.
"Прильоти" є, хати наші горять. Нам страшно, але діватися немає куди. Живемо поки у своїх домівках. А як ти їх покинеш? Якщо розіб'ють зовсім, тоді нема буде за що триматись, тоді і поїдемо", — розповідає пані Ірина.
Зараз у Куп'янську мешкає близько 10% населення, здебільшого це люди похилого віку. Пенсіонерка каже, що є у місті і молодь, але для них тут немає роботи — усі заклади закрито. Дітей батьки теж повивозили через небезпеку.
Ми їдемо далі по місту — навколо свіжі вирви й зруйновані внаслідок російських артилерійських обстрілів будівлі. Такі краєвиди для місцевих вже звичні. Дорогою бачимо громадський транспорт: хоч людей і небагато, але він все одно працює.
Вже під'їжджаючи до працюючих магазинів, бачимо велику кількість людей, які зібрались чи не з усього Куп’янська. Біля крамниць є невеликий стихійний ринок просто неба, тут можна знайти все що завгодно — від продуктів до побутових товарів.
Торгує так і Оксана Вербовата, працювати жінка почала ще під час окупації — привозить усе з Шевченкового, що в 40 кілометрах.
"Продукти є, ми возимо. Стараємося, аби людям було що їсти, бо усі супермаркети розбиті", — каже Оксана.
Жінка розповідає, покупців з кожним днем стає менше. Ті ж, хто є, купляють усього потроху — і м’ясо, і крупи, і різні смаколики. На закупці ціни збільшились, тому і продавцям доводиться змінювати цінники.
В одному з магазинів черга більша, аніж на вулиці, вартість продуктів порівняно с харківськими цінами приблизно однакова. Тут ми зустрічаємо 73-ріну Віру Петрівну, вона купляє трохи ковбаси, сиру та солодку булочку — каже, що от прийшла пенсія, тому вирішила себе побалувати.
"Продуктів море, тільки грошей немає. Це ціни не для пенсіонерів", — розповідає пенсіонерка Віра Петрівна.
Місцеві кажуть, що їм допомагають волонтери — привозять щотижня свіжий хліб та гарячі обіди. Для деяких це все, чим вони харчуються.
Щоденні обстріли
Чи не щодня ворог тероризує місцеве населення й нищить цивільну інфраструктуру. Після звільнення міста армія рф періодично завдавала ударів по цивільних підприємствах і навчальних закладах, за останній час окупанти гатять саме по житлових кварталах. Місцеві вже звикли до щоденних обстрілів і кажуть, що влучання є в різних районах міста.
Під час останнього обстрілу постраждав багатоквартирний будинок на околиці Куп'янська. Повністю зруйновано дві квартири — ніхто з людей не постраждав, адже з 16 квартир заселені лише сім, інші люди поїхали.
Ольга Кваснюк мешкає на другому поверсі, коли в сусідню квартиру влучив снаряд, вона саме перебувала на кухні.
"Воно як шарахнуло, бачу, балкон мій горить. Заходжу у кімнату, а там лихо. Коли вийшла на вулицю побачила, що однієї квартири взагалі немає",— згадує свій ранок жінка.
Квартира Ольги вціліла, але стіна сильно постраждала. По ній пішла велика тріщина, тож рятувальники поставили підпорку аби вона повністю не зруйнувалась. Жінка не переживає за ремонт, каже, "цегли ми заново поскладаємо, головне, що люди живі".
Тамара Склярова мешкає на першому поверсі, через вибух в неї тільки трохи посипалась штукатурка зі стелі, але жінка дуже сильно перелякалась. Спілкуючись з нами, вона ледве стримує сльози. "Оце бачите, яке в нас твориться, це страшне", — каже Тамара.
Даху в під’їзді немає, уламками жінці підперло вхідні двері, з полону її звільняв сусід. Пенсіонерка розповідає, що цей "прильот" міг бути і з жертвами — сусід зверху саме планував повернутися до свої квартири, але, на щастя, не встиг.
Чи бояться мешканці Куп'янська наступу
Через загострення ситуації на фронті місцева влада пропонувала мешканцям евакуюватись з Куп'янська, але люди там налаштовані патріотично і не бажають полишати своє рідне місто.
В Telegram-пабліках почали розповсюджувати інформацію про те, що Куп'янськ "здали росіянам" або ж "ось-ось здадуть". Мешканці просять не вірити в цю брехню. Всюди по місту розвішані синьо-жовті прапори, й люди наполегливо переходять на українську мову. Місцева влада підтверджує слова людей, кажуть: "Все контрольовано, всі на місцях, кожен виконує свої задачі. Всі чутки розповсюджує ворог. Це інформаційні атаки. Ситуація станом на зараз без змін, ЗСУ контролюють ситуацію".
Жителі міста не бояться потрапити під окупацію або повторного наступу, адже вірять, що цього не буде та покладаються на Збройні сили України. Та додають, що вже й самі не віддадуть свій Куп’янськ до лап росіян.
Читайте Новини.LIVE!
