У мережі назвали чотирьох можливих очільників уряду: чому серед кандидатів Ігор Терехов

Заява президента Володимира Зеленського про майбутнє оновлення Кабінету міністрів стала однією з головних політичних новин дня. Глава держави повідомив, що запропонував прем’єр-міністерці Юлії Свириденко очолити новий напрям у відносинах з одним із ключових партнерів України. Після цього в медіа та Telegram-каналах одразу почали обговорювати, хто може стати наступним очільником уряду.

Новини.LIVE розповідають, хто може очолити новий український уряд.

Кого називають можливим наступним прем’єр-міністром

Серед можливих кандидатів називають голову правління НАК "Нафтогаз України" та директора "Укрнафти" Сергія Корецького, міністра енергетики Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова.

Офіційного списку кандидатів наразі немає, а остаточне рішення щодо призначення прем’єр-міністра має ухвалити Верховна Рада. Водночас кожен із названих управлінців представляє окрему модель майбутнього уряду: енергетичну, технологічну, політичну або муніципальну.

Особливу увагу привернула поява серед можливих претендентів Ігоря Терехова. Мер Харкова майже щодня працює в умовах, які для більшості державних керівників залишаються винятковими: російські удари, пошкодження енергетичної та житлової інфраструктури, необхідність забезпечувати роботу транспорту, комунальних підприємств, лікарень, шкіл і соціальних служб.

Тому обговорення його кандидатури можна розглядати не лише як політичне припущення. Це також оцінка досвіду Харкова та управлінської моделі, яка дозволяє одному з найбільших міст України жити, працювати й відновлюватися під час війни.

Найбільшу увагу серед можливих кандидатів привертає саме Ігор Терехов. Якщо Корецький асоціюється з управлінням державними енергетичними компаніями, Шмигаль — із чинною роботою Кабінету міністрів, а Федоров — із цифровою трансформацією та розвитком оборонних технологій, то Терехов представляє зовсім інший рівень державного управління — місцеве самоврядування. Саме тому його можливе призначення викликало окрему дискусію.

Чому саме Терехов

Від початку повномасштабного вторгнення Харків став одним із символів стійкості українських міст. Протягом більш ніж чотирьох років він живе під постійною загрозою ракетних, авіаційних та дронових ударів. Руйнуються житлові квартали, критична інфраструктура, транспортні вузли, школи та лікарні. Проте місто продовжує працювати.

Фактично команда міського голови щодня виконує функції кризового штабу. Після кожної атаки необхідно організувати ліквідацію наслідків, відновити електро- і теплопостачання, забезпечити роботу водоканалу, громадського транспорту, медичних закладів, соціальних служб та комунальних підприємств. До цього додаються питання евакуації, підтримки внутрішньо переміщених осіб, ремонту житлового фонду та взаємодії з міжнародними донорами.

Саме цей досвід відрізняє Терехова від більшості інших українських управлінців. Якщо до війни успішність міського голови оцінювали за темпами будівництва доріг чи розвитку інфраструктури, то тепер головним критерієм стала здатність забезпечити функціонування міста навіть після наймасованіших російських атак.

Харків як модель майбутнього відновлення

Не менш важливо й те, що Харків уже сьогодні готується до повоєнної відбудови. Попри війну місто реалізує проєкти модернізації енергетичної системи, розвиває децентралізовану генерацію, залучає міжнародні кредити та гранти, відновлює житло й комунальну інфраструктуру. Саме Харків дедалі частіше наводять як приклад того, як українські громади можуть поєднувати оборону, відновлення та розвиток.

Якщо країна поступово переходить від етапу виживання до етапу масштабної реконструкції, то досвід керівників, які вже управляють такими процесами на місцях, закономірно починає привертати увагу на загальнодержавному рівні.

Війна змінила критерії вибору

Понад чотири роки повномасштабної війни суттєво змінили уявлення про те, яким має бути державний управлінець.  Це вже не лише чиновник чи політик, а керівник, здатний працювати в умовах постійної невизначеності, швидко координувати десятки служб, взаємодіяти з військовими, міжнародними партнерами та місцевими громадами. Саме тому сьогодні дедалі більше уваги приділяється не лише політичному досвіду кандидатів, а їхнім практичним результатам. І в цьому сенсі Харків став одним із головних прикладів того, як велике українське місто може не лише вистояти під час війни, а й продовжувати розвиватися.

Водночас поки що всі розмови про нового прем'єр-міністра залишаються лише на рівні політичних обговорень. Президент не назвав жодного кандидата, а остаточне рішення, відповідно до Конституції, ухвалюватиме Верховна Рада. 

Як писали Новини.LIVE, раніше Терехов наголосив, що частиною великої державної політики є повернення українців додому. За його словами, головне, щоб люди бажали — і мали куди повернутися.

Також мер Харкова закликав збудувати укриття на АЗС. За його словами, це має бути державна програма. Він наголосив, що у перші дні війни АЗС допомагали з паливом, а тепер і про них має подбати держава.