"Вставав о третій годині ночі, щоб встигнути на зміну": як живуть українські заробітчани в Європі

За перше півріччя 2021 року близько 1 800 жителів Харківської області вирушили на роботу за кордон – це тільки офіційні цифри Харківського обласного центру зайнятості. Справжнє число трудових мігрантів значно більше, вважають експерти, а всього з України на заробітки регулярно їздять від 3 до 5 мільйонів осіб. 

Новини.LIVE поспілкувалося з харків'янином Анатолієм Куликом (ім'я та прізвище змінені), який нещодавно повернувся із заробітків у Чехії та дізналося, чи можна у такий спосіб добре заробити. Також експерт Василь Воскобойник розповів, як коронакриза вплинула на ринок трудових мігрантів в Європі.

Як Анатолій Кулик вирушив на заробітки до Чехії

Анатолій Кулик поїхав на заробітки на початку червня 2021 року. Перед цим, за його словами, обов'язково потрібно перевірити справжність запрошення від іноземної компанії, щоб не стати жертвою шахраїв. Для цього він відвідав один з візових центрів неподалік від станції метро "Академіка Павлова".

Так звані "бігунки" від центру стоять прямо в підземному переході. За певну суму грошей вони допомагають перевірити запрошення та оформити страховку. Крім цього, для виїзду з країни Анатолію довелося зробити ПЛР-тест на коронавірус. Однак, за словами чоловіка, жоден з цих документів йому не знадобився, та й інші протиепідеміологічні заходи дотримані не були. 

"Тести на коронавірус ніхто не перевіряв, страховку теж – вона потрібна була тільки для дороги. Грубо кажучи, після приїзду в Чехію цю страховку можна було викинути. Ніхто не перевіряв нас на наявність ковіду або вакцини. Після приїзду нас посадили на карантин: всіх по-різному, від трьох днів до семи, але установлений термін ніхто вас на карантині тримати не буде", – заявив він.

В яких умовах жив Анатолій Кулик

Чоловік каже, що їхав на заробітки разом з трьома друзями. Спочатку друзі просили поселити їх разом, але вільних чотиримісних кімнат не було, тому їх розподілили по різних гуртожитках. За словами Анатолія, заздалегідь домовитися про якісь конкретні умови або зручності просто неможливо – мігрантам надають житло в порядку "живої черги". 

"Коли хтось їде, можна попросити, щоб на це місце перевели твого знайомого. Взагалі, у нас було 5 кімнат в гуртожитку, по 3-4 ліжка в кожній. На це все – 2 туалети та 2 душа. А в інших пацанів був 1 туалет і 1 душ на 3 кімнати", – поділився чоловік.

Крім цього, працівників на виробництві ніхто не годував – продукти доводилося купувати за свої гроші, а після змін готувати собі їжу на роботу. 

Яким був графік і умови праці

Анатолій працював на складі інтернет-магазину. Вхід і вихід на територію складу здійснювався за картками пропуску, тому вийти покурити або поїсти можна було тільки в строго відведений час – на це за зміну відводилося дві перерви по 30 хвилин.

Графік, за словами чоловіка, був ненормованим і досить важким. Зміни тривали по 12 годин, їх ділили на денні та нічні. А враховуючи те, що гуртожиток знаходився далеко від складу, щоб встигнути на денну зміну, яка починається о 6 ранку, йому доводилося вставати близько 3 години ночі. 

"Ми могли 3 дні працювати з 6 вечора до 6 ранку, потім спали, а після 2 дні виходили з 6 ранку до 6 вечора. Але це ненормально. У когось графік 6/1, у когось 5/2, але у нас такого не було", – згадує Анатолій. 

Скільки грошей можна заробити у такий спосіб

За словами Анатолія, щодо оплати рекрутери домовляються з робітником ще до поїздки. Наприклад, в Чехії середня зарплата трудового мігранта становить близько 120 крон (близько 145 грн) за годину – зміна триває 12 годин, але з неї віднімають дві перерви по 30 хвилин. Для того, щоб більше заробити, чоловік приходив на склад і у вихідні дні. Понаднормові за це не платили. 

"Якщо ти заздалегідь домовився про суму 105 крон (близько 130 грн) за годину, то ти більше не отримаєш – неважливо, вийшов ти у вихідний день або святковий", – повідомив Анатолій.

За місяць він відпрацьовував по 208 годин, отримуючи за це близько 25 тисяч крон (близько 31 тисячі гривень). З цих грошей доводилося виділяти деяку суму на продукти та предмети побутового користування. Проте, за словами чоловіка, він має намір знову їхати на заробітки, адже в Харкові таких грошей він заробити не може. 

Як пандемія вплинула на трудову міграцію

Голова Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповів Новини.LIVE, що коронакриза практично не позначилась на трудовій міграції українців. Так, після локдауну навесні 2020 року українці, які повернулися з-за кордону, зрозуміли, що держава не може їм допомогти під час пандемії, і влітку почали знову їхати на заробітки. 

"Одним з яскравих прикладів є те, що у 2020 році Польща видала 1,8 мільйона запрошень на роботу. Ця цифра практично відповідає показникам 2017-2019 років. А якщо подивитися на цифри Національного банку – скільки грошей було перераховано трудовими мігрантами в Україну у 2020 році – побачимо суму, яка на 200 мільйонів доларів більша, ніж у 2019 році. Тобто суттєвого зниження рівня трудової міграції з України не відбулося", – заявив експерт. 

Які умови створюють для трудових мігрантів

Для того, щоб подолати наслідки коронакризи, багато європейських країн намагаються збільшити кількість трудових мігрантів і розробляють сприятливі умови для цього. Так, станом на червень 2021 року в Польщі залишалося близько 143 тисячі вакантних місць, що на 75% більше, ніж в аналогічний період 2020 року. Щоб задовольнити попит, держави, наприклад, підвищують заробітні плати.

"У 2021 році мінімальна заробітна плата в Польщі зросла на 200 злотих – це понад 1 200 грн. Таке ж зростання буде і у 2022. Тоді мінімальна заробітна плата в Польщі буде близько 23 тисяч гривень. У Чехії аналогічна ситуація – економіка країни зросла приблизно на 3,5%, значить, на цей відсоток зростуть і заробітні плати", – повідомив Воскобойник.

Також він розповів, що Польща зараз налаштована залучати не тільки іноземних мігрантів, а й повертати на батьківщину тих поляків, які вирушили на заробітки в інші країни. 

"Одне з нововведень, які швидше за все будуть запущені в Польщі після Нового року – кардинальне зниження податків на заробітну плату. Той, хто приїжджає до Польщі, буде оплачувати близько 50% від податків, другу половину – відрахування до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування – покриватиме держава. І фактично люди, які вперше приїдуть до Польщі, опиняться в кращих умовах, ніж місцеве населення. Ця програма діятиме протягом 4 років", – заявив експерт. 

Попри поліпшення умов, він зазначив, що зростання кількості трудових мігрантів в Україні очікувати не варто – швидше навпаки. За словами експерта, проблема в демографічній ситуації в країні – вже до 2030 року кількість працездатного населення може знизитися на три мільйони осіб, що спричинить зменшення і кількості трудових мігрантів.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Facebook Новини.LIVE Kharkiv