Терехов пояснив принцип відновлення прифронтових територій

Після завершення війни прифронтові території мають розвиватися не за принципом "сталевого дикобраза" чи "дикого поля", а як простір для повноцінного життя, щоб люди не залишали ці міста й громади та мали мотивацію повертатися.

Про це заявив міський голова Харкова, очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов у колонці для "Главкома".

Терехов пояснив, яким має бути відновлення Харкова

Він підкреслив, що порядок і базові умови для життя в прифронтових містах — це не питання комфорту, а стратегічне завдання зі збереження населення, яке є ключовим ресурсом майбутнього розвитку. Адже якщо люди виїдуть, повернути їх не вдасться ані програмами відбудови, ані гучними обіцянками.

"Я нещодавно сказав, що бачу майбутнє наших прифронтових територій без "сталевого дикобраза" і "дикого поля". Бо в цій метафорі головне те, що дикобраз не існує з випущеними голками завжди. Він живе: шукає їжу, ростить потомство, будує свій маленький світ. А голки випускає тільки з метою захисту і лише тоді, коли є загроза. Якщо ж ми уявимо майбутнє так, ніби громади мають назавжди залишитися в режимі вічної оборони – це шлях не до сильної держави, а до втомленої країни зі знелюдненими територіями", — заявив Терехов.

Він зауважив, що без людей економічна активність поступово зупиняється. Бізнес, наголосив голова АПМГ, готовий до ризиків, однак не сприймає хаосу та невизначеності. Коли немає страхування — не працює кредитування, коли компенсаційні механізми непрозорі й повільні — не відновлюється виробництво, а постійна зміна правил гри відлякує інвесторів.

"Ми вже бачимо: після сплеску повернень міграція з прифронтових регіонів знову зростає. А глибинна причина проста й болюча – люди не хочуть жити у "постійному прифронті". Коли з’являється відчуття, що так буде завжди, починається тихий відтік – і рветься соціальне полотно. Коли виїжджають молодь і сім’ї з дітьми, місто старіє, "стискається", зникають горизонтальні зв’язки – і це вже не просто демографія. Це втрата здатності громади самоорганізовуватися, підтримувати одне одного, створювати бізнес і сенси", — підкреслив мер Харкова.

Саме так, на думку Ігоря Терехова, і народжується нове "дике поле" не лише через дії росіян, а й через відсутність чіткої державної візії та перспектив, у які люди вірять без сумнівів. 

"Без людей починає зупинятися економіка. Бізнес не боїться ризику – це частина будь-якого плану. Він боїться непередбачуваності та відсутності правил гри: коли нема страхування, то не працюють кредити; коли компенсації непрозорі й повільні — не відновлюються виробництва; коли правила змінюються "вручну" — інвестор просто не приходить", — констатував голова АМПГ.

Також мер Харкова окремо акцентував на ще одній небезпеці, про яку часто згадують непублічно. Він зауважив, що "буферна зона" може швидко перетворитися на корупційну, якщо "особливий режим" стає постійним.

"Найкраща профілактика тут — не консервація, а нормальне цивільне життя: активне громадянське суспільство, прозорі процедури, чесна конкуренція, жорсткий контроль. Жива громада — менш корупційна. Так, фортифікації потрібні — це факт. Але суцільна лінія оборони не може бути образом майбутнього", — резюмував Ігор Терехов.

Нагадаємо, також раніше Ігор Терехов пояснював, чому потрібно переглянути умови надання допомоги ВПО у прифронтових територіях.

Також мер Харкова пояснив, чому важливо будувати підземні школи у місті та скільки дітей уже здобувають знання у таких навчальних закладах.