Бізнес під обстрілами — що рятує економіку прифронтових регіонів

Прифронтові території з початку повномасштабної війни втратили тисячі бізнесів. Частина з них закрилася, ще частина — релокувалася. Втім, попри постійні обстріли й ризики для життя, значна кількість підприємців продовжує працювати там, де лунають вибухи.

Сьогодні економіка міст поблизу лінії фронту тримається на поєднанні трьох факторів — податкових пільг, міжнародної допомоги та готовності бізнесу працювати в умовах постійного ризику.

Новини.LIVE розповідають, як виживає бізнес в прифронтових регіонах.

Податкові пільги як інструмент виживання

Харків — один із найпоказовіших прикладів. Станом на 1 грудня 2025 року в місті працювали 127 тисяч підприємців — це більше, ніж було до початку повномасштабного вторгнення. Але російське вторгнення все ж таки принесло бізнесу Харківщини значних втрат: діяльність припинили 11 тисяч ФОПів, а 199 підприємств були змушені перевезти виробництво в інші, безпечніші міста. 

Попри це, місто зробило ставку на збереження економічної активності через повне скасування місцевих податків і зборів, розповів мер Харкова, голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов.

"Скасування податків дозволило бізнесу зберегти робочі місця та продовжити працювати попри всі виклики", — розповів мер.

Втім, навіть податкові пільги не вирішують кадрової проблеми. Щоб залучити людей працювати у містах поблизу фронту, роботодавцям доводиться конкурувати не лише зарплатами, а й безпековими умовами, соціальними гарантіями та можливістю забезпечення житлом. У нинішніх реаліях економічна стійкість таких регіонів напряму залежить від того, чи зможе бізнес утриматися — і чи отримає для цього системну підтримку.

"Низку важливих рішень потрібно приймати на державному рівні. Це, перш за все, пільгове кредитування для бізнесу, який сьогодні розташований у прифронтових містах і громадах. Крім того, це страхування військових ризиків — це дуже важливе питання, і ми не можемо залишити бізнес без нього. Також, питання, яке ставилося на прикладі міста Харків, — ми скасували податки і збори, таким чином у бізнесу з'явилися обігові кошти", — сказав Терехов.

Схожу модель підтримки запроваджує і Запоріжжя. Місто скасовувало плату за оренду землі, земельний податок та податок на нерухомість.

Виконуюча обов'язки міського голови Регіна Харченко запевняє, що місто зацікавлене в тому, щоб бізнес залишався та не виїжджав.

"Зауважу, що будь-яка пільга передбачає те, що буде якесь інше джерело, яке цю пільгу покриє. В даному випадку це буде державний бюджет, який буде надавати відповідну субвенцію місцевому бюджету, щоб цю систему балансувати", — сказала вона.

Ключові проблеми прифронтових територій

Окрім податків, гостро стоїть питання фінансування. Зокрема, через постійні обстріли підприємства змушені працювати від генераторів і власного обладнання. Більше того, важко утримати працівників на таких територіях.

Терехов розповів, що програма доступного кредитування "5-7-9" фактично не працює для підприємств, які знаходяться поблизу зони бойових дій. Також майже недоступними є лізингові програми, що унеможливлює оновлення техніки та обладнання.

Схожі побоювання озвучують і в Миколаєві. Міський голова Олександр Сєнкевич вважає, що бізнес, який виїхав із міста, навряд чи повернеться, а зовнішні інвестори не готові вкладати кошти через високі ризики руйнування. На його думку, єдиний реальний інструмент пожвавлення економіки — страхування воєнних ризиків.

Фактично всі міста сходяться в одному: без державних або міжнародних гарантій страхування інвестицій повноцінне економічне відновлення залишається неможливим.

Інвестиції — чи можливі вони під час війни

Оптимістичний прогноз щодо інвестицій висловив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім. Він переконаний, що попри ризики, інвестиції в південь принесуть високі прибутки. А також пообіцяв необхідну підтримку кожному інвестору, який вкладе гроші в Україну.

"Щоб отримати успішний бізнес, потрібно почати проектувати зараз, бо від початку проектування до запуску проектів знадобиться рік-півтора. Обіцяю повну підтримку всіх інвестицій, для всього бізнесу, який прийде в Україну. Я особисто зацікавлений в інвестиціях на півдні України та в Україні в цілому", — наголосив він.

За словами Кіма, для Миколаївщини можуть бути створені такі напрямки розвитку, як сільське господарство, логістика, експортні потужності та індустріальні парки.

"Південь України — це не лише регіон, який потребує відновлення. Ми вже відновили близько 44% усіх пошкоджених або зруйнованих будівель. Понад 800 компаній відновили тут свій бізнес. Головними проблемами лишаються військові ризики. Проте я думаю, що південь України може стати територією відновлення та одним із головних драйверів української економіки", — додав він.

Кім також вважає, що держава має посилити підтримку тих, хто продовжує працювати попри небезпеку.

Ситуація з малим та середнім бізнесом не надто втішна і в Запоріжжі. 180 підприємців релокувалися у безпечніші регіони або відкрили філії ближче до кордону з Польщею. Великий бізнес залишається здебільшого з тієї причини, що фізично не може перевезти заводи.

Запоріжжя робить ставку на зовнішню підтримку: у 2025 році місто залучило майже 900 млн гривень від іноземних партнерів та міст-побратимів. Частина цих коштів спрямована на модернізацію інфраструктури, медичну сферу та комунальні підприємства.

"Це дуже важливо, тому що це про людей. І ці 900 мільйонів — це і нова техніка, і обмін досвідом для лікарів, і оздоровлення наших діток, і додаткове обладнання на КП "Водоканал", — сказала Харченко.

Щодо Харкова — то на думку Терехова, вирішення частини проблем із бізнесом потребує рішень на рівні держави. Йдеться насамперед про пільгове кредитування для бізнесу у містах під обстрілами, а також про запровадження механізмів страхування воєнних ризиків. Без таких гарантій інвестиції в регіони, що межують із лінією фронту, залишаються надто ризикованими.

Отже, навіть за наявності податкових пільг і міжнародної допомоги прифронтові міста стикаються з кадровим дефіцитом. Бізнесу дедалі складніше утримувати працівників у регіонах, що перебувають під загрозою обстрілів.

Поки прифронтові міста тримають економіку власними рішеннями та міжнародною допомогою, системна державна політика підтримки залишається ключовою умовою їхнього відновлення. Інакше бізнес у цих регіонах працюватиме не на розвиток, а на виживання.

Допомога бізнесу під час відключень світла

Держава надає підприємствам одноразову грошову допомогу та "нульові" кредити на енергообладання. Таким чином, малий та середній бізнес на енергонезалежність може отримати від 7 500 до 15 000 гривень.

Українські підприємці можуть отримати такі виплати через "Дію". Остаточна сума, яка має допомогти бізнесу посилити енергостійкість в умовах війни, залежатиме від кількості найманих працівників.