Терехов показав, якою стане Північна Салтівка в Харкові

Мер Харкова Ігор Терехов представив проєкт відновлення житлового кварталу на Північній Салтівці. Він передбачає не лише нові будинки, а й дитячий садок, громадські простори та підземну споруду, яка слугуватиме укриттям і паркінгом. Місто планує врахувати досвід війни, щоб зробити район безпечним і зручним для життя.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Харківську міську раду.

Відбудова Північної Салтівки

Міський голова Ігор Терехов 4 листопада презентував проєкт відновлення житла на Північній Салтівці під час Першої щорічної житлової конференції в Києві. Захід організували Група Світового банку та Міністерство розвитку громад і територій України за підтримки уряду Австрії та фонду URTF.

Окрему дискусію про відбудову Харкова провели в межах ініціативи "UN4UkrainianCities" Європейської економічної комісії ООН. Харків став єдиним українським містом, яке представило конкретний проєкт житлової відбудови із захисними спорудами багатофункціонального призначення.

Ігор Терехов наголосив, що будівництво на прифронтових територіях не можна відкладати до завершення війни. Від цього залежить, чи залишатимуться люди у своїх містах, працюватиме місцева економіка та розвиватимуться громади. За його словами, у Харкові близько 160 тисяч мешканців залишилися без даху над головою. Водночас місто прийняло майже 229 тисяч вимушених переселенців, а російські обстріли продовжують руйнувати житлову та цивільну інфраструктуру.

Що побудують на Салтівці

Проєкт передбачає комплексну відбудову житлового кварталу. На території планують звести п'ять семиповерхових будинків на 226 квартир, дитячий садок і комерційні приміщення. Також облаштують доступні громадські простори.

Одним із головних елементів стане єдина підземна споруда подвійного призначення. Вона зможе одночасно виконувати функції укриття та паркінгу. Захисний простір розрахований на 2200 людей, зокрема мешканців сусідніх будинків. Для дитячого садка передбачили окреме укриття.

Під час розробки також врахували потреби маломобільних людей, безбар'єрність та енергоефективність. Проєкт готують спільно з Харківською міською радою та Харківським національним університетом міського господарства імені О. М. Бекетова.
 

Як використовуватимуть підземні споруди

Міський голова пояснив, що будівництво підземної інфраструктури зумовлене насамперед безпековими обставинами. Водночас такі рішення мають допомогти місту зберегти звичне життя, зокрема забезпечити умови для навчання та розвитку дітей.

"Я не є прихильником того, щоб будувати під землею, та нас змушують обставини. Але я прихильник того, щоб місто жило в тих умовах, які ми маємо сьогодні", — сказав Ігор Терехов.

Після завершення війни підземні приміщення зможуть отримати нові функції. За задумом, там можна буде облаштувати спортивні зали, виставкові та мистецькі простори, а також паркінги.

Харків готовий ділитися напрацьованими рішеннями з іншими українськими громадами. Подібним досвідом місто вже ділилося під час реалізації проєктів підземних шкіл.

Міжнародна підтримка відбудови

Окрему увагу під час конференції приділили фінансуванню відновлення житла, розвитку соціального та муніципального житлового фонду. Ігор Терехов підкреслив, що реалізація таких масштабних проєктів потребує державної підтримки та залучення міжнародних партнерів. Учасники обговорили можливості технічної допомоги, підготовку територій до відбудови, підтримку комунальної інфраструктури та пошук моделей доступного житла.

Новий простір для ВПО

Раніше, у Харкові відкрили спеціальний простір для маломобільних людей, літніх переселенців і людей з інвалідністю. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов. Локацію площею 500 квадратних метрів облаштовували близько шести місяців. Допомогу та постійний догляд людям, які цього потребують, надаватиме фонд "Я врятований".

Наразі в Харкові проживають близько 226 тисяч внутрішньо переміщених осіб, зокрема люди з Куп'янська та Слов'янська. На ремонт приміщення витратили 14 мільйонів гривень. Терехов наголосив, що для реалізації подібних проєктів потрібні державні програми та додаткове фінансування, адже міські бюджети не можуть самостійно покривати такі витрати.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Харкові розробили систему, яка допомагає службам швидше реагувати на російські удари. Завдяки відеоспостереженню місце влучання тепер визначають за 30 секунд замість п'яти хвилин. Також у місті вдалося скоротити тривалість повітряних тривог. Цей досвід пропонують поширити на інші українські громади.

Також Новини.LIVE писали, що асоціація прифронтових міст та громад, яку очолює мер Харкова Ігор Терехов, звернулася до прем’єр-міністра України Сергія Корецького з пропозиціями щодо податкових пільг, компенсацій і доступу бізнесу до фінансування. Серед ініціатив також — державна програма енергетичної стійкості підприємств, які працюють поблизу зони бойових дій.